

Bark River Knives: Ultralite Field Knife, або BRK Ultralite Field Knife. Ультра лайт - це 140 грамів без піхов плюс мінус в залежності від матеріалів накладок, стяжок, пінів...

Та ще й firtst production run. Модель вперше з'явилася минулого року. Хоча мені якось все одно, перший це випуск, чи ні.

Головна особливість, це звісно лінза


Яка зроблена у вигляді saber grind на клинку довжиною 110 мм у моєму випадку (а у барків випадки бувають різні) і товщиною 3,2 мм. Форма леза - гарпун (пишуть, що вперше така форма з'явилася аж у 18 столітті, але я не перевіряв). Висота спуску - 18 мм при ширині клинка 25 мм до гарпуна.


Загальна довжина ножа - 214 мм, довжина рукв'я - 104 мм, товщина найбільша і ширина у тому ж місці - 22 на 22 мм.


Лінза біля дульки зроблена трохи неакуратно (видно по світлу) плюс сведж має різну ширину з кожного боку. Різниця приблизно у 1 мм. Обух гострий, фероцерій січе, заусенець по обуху не знятий, тому сліди від фероцерію значні.








Сталь CPM-3V. Нормальна зла сталюка. У моєму випадку практично неіржавка. Патинує, іржі або пітингу не бачив. Але з таким же успіхом у мене патинує M390 у термічці Фріца. Зведення. Отут почалися приколи. Зведення в 0. Чесне. І кут 30 градусів загальний. А якщо на заводській заточці провести нігтем по лезу, то відчувався сатин


Я на лінзі роблю лінзований підвід. А на скандівексі гострю скандівекс. Ви, звісно ж, можете гострити на всю висоту.
Руків'я. У моєму варіанті червона лляна мікарта, чорні лайнери. Руків'я має гарні форми, ніготь подекуди чіпляється на переходах.









Між мікартою, проставками і лезом підозрілі щілини. Пробував туди щось запхати, не лізе, на світлі видно трошки ніжче рівня руків'я клей. Ну таке




А що вже полірована

І це вона брудна, бо перед фотографуванням я ножем нормально так порізав. Мікарту не чистив. Якщо помити з милом, то вона стає, наче вигоріла, з білими прожилками. Через це полірування руків'я доволі слизьке. А враховуючи округлу форму, робити пір'яні палички, наприклад, незручно. Рятує геометрія. Але для бушкрафту я б цей ніж не брав. При важких роботах руків'я вивертає. А так, руків'я зручне практично у всіх хватах.





Хіба що отак мені відверто тримати незручно.

Піхви... Ніж без піхов, це як машина, без колес. У даному випадку це машина з колесами, але взимку на літній резині



Чому? Піхви були абсолютно нічим не вкриті. Воду просто пили. На фото я вже сам вкрив воском та сформував під ніж.
Ширина прорізів під ремінь - 40 мм вертикальні, 36 - горизонтальні. Прорізи тягнуться. Мені особисто так носити ніж не зручно.

Загалом, піхви такі дебелі. Товщина у стоковому стані (а вони були абсолютно пласкі) - 16 мм, висота - фронтальна 184 мм, тильна - 195 мм.



Перфекціоністи, закрийте очі. Піхви номер 6.

В середині ніяких вставок.


Шви незахищені, вже нитку розрізав.

І головний прикол. Хтось промазав? Додаткові дірки для ниток...


У петлю для фероцерію 8 мм стрижень заходить доволі тугенько.

І про носіння. Допоки у мене не з'явився Casström No.3 Dangler, я ножем практично не користувався. Звісно є така ж хрінь і від барків, але її важко вловити у продажу.







Для мене це рибно-грибно-пікніковий ніж-мрія. Особливого сенсу у 3V для себе я не бачу, сколюються вона абсолютно так само, як 95х18 чи 1075-1095. А це основна причина, через яку я гострю ножі. Гострити не важко, гостроту бере добре, тримає, звісно, довше, аніж непорошкові. При нормальному використанні. У місто може і придбаю собі Барка з порошком, на природу з порошком однозначно ні. Може з А2 чи іншої "простої" сталі. Але вже у іншому житті.
Все написане є моєю особистою точкою зору, яка може не співпадати з вашою.
Все, до наступної зустрічі.
П.С. Дякую природі за Сонечко під час фотографування.