Imperial Kamp-King. Класичний американський туристичний ніж. Мій екземпляр виготовлено не пізніше, ніж на початку 80-х років 20-го століття.
Ось таблиця із штампами та роками випуску.
Чому саме на початку 80-х, а не 88? Тому що на консервній відкривачці є штамп патенту, який (як пишуть у павутині) перестали наносити десь на початку 80-х.
Виявляється, що таку форму відкривачки запатентували саме Imperial.
Хто хоче, може подивится повний текст патенту, що ж вони там такого навигадували http://www.collectors-of-schrades-r.us/ ... 391732.pdf
Патент на стару конструкція цього ножа http://www.collectors-of-schrades-r.us/ ... 332656.pdf
Патент на метод збирання версій ножа 60-х років http://www.collectors-of-schrades-r.us/ ... 977678.pdf
Трошки історії з вікіпедії
«The Imperial Knife Company had its roots at the Empire Knife Company in Winsted, Connecticut. In 1916, two men named Felix and Michael Mirando moved from Frosolone Molise in Italy to Providence, Rhode Island to be near its jewelry industry and began making skeletons for “waldemar,” or pocket watch chain knives. With their friend Domenic Fazzano as manager, they established the Imperial Knife Company, which would grow to at one point be the largest knife manufacturer in the United States. The company developed a number of successful innovations in the manufacture of commercial value-priced folding pocket knives.
In 1941, Albert M. Baer purchased the Ulster Knife Company (which was founded in Ellenville, New York, in the 1870s) and merged it with the Imperial Knife Company and designated this new business as the Imperial Knife Associated Companies, to produce knives for the military. Albert's brother, Henry Baer, was the company's first president and the namesake for Schrade's "Uncle Henry" line of knives.
Tang stamps bearing the Imperial name appeared until 1988, when they were discontinued and replaced by the Schrade name.»
А ось трошки офіційної історії з 1916 до 1966 року.
Фабрика Імперіал у 1916 році
Широка в них географія свого часу була.
Та перейдемо до ножа.
Ніж у свій час коштував досить недорого, тому очікувати від нього багато не доводилось. Має купу косяків, але косяки майже не впливають на його функціонал.
Розміром з офіцерського вікса.
До мене ніж прийшов незагостреним, тому довелося точити усе.
Містить в собі відкривачку для пляшок та консерв, шило-розгортку та лезо. Сталюка вуглецева (наскільки я зрозумів – на всьому(лайнери, пружини, відкривачки)), іржавіє швидко.
Вікс його дряпає, він вікса – ні.
Після заточки все ріже, відкриває, коле, розгортає. Консервна відкривачка одна з кращих, що в мене були.
Отвір зроблено розгорткою, деревина – суха сосна.
Люфти мінімальні. Накладки підігнані не дуже, пластикові, скоріше за все, пустотілі.
Больстери теж пустотілі, накладні, з цікавою системою фіксації
Щілини
Всі інструменти вкладаються рівно
Скоба для підвісу знімається (довелося піджимати).
Трошки характеристик:
вага складеного - 75 гр
вага розкладеного - 76 гр
довжина складеного - 9.5 см
довжина розкладеного - 16.1 см
довжина клинка - 68 мм
корисна довжина клинка - 61 мм
товщина руків'я - 15 мм
ширина руків'я - 19 мм
зведення після заточки - від 0.2 мм до 0.3 мм на кончику
Ну і висновок. Цілком робочий ніж, Вікс, звісно, краще, тут нічого не скажеш. Але масло краще Імперіалом мастити на бутерброд
Привіт з півночі України
от тримаєш ти ніж в складеному й бачиш 9-10см. чогось-там, а в розкладеному вже все цікавіше- 16см ноже все-таки) Та й площа більша, а відповідно й гравітація вплюває на весь ноже вже, й т.п.
