O.Phesun писал(а): ↑22 авг 2022, 12:48
Х12 це зовсім не х12 мф і не х12 м або ф1.. всі ці сталі відрізняються по властивостям фактичним, а не записаним в справочнику.. хоча і там є відміни....у при плюс мінус однаковому хромі х12 не ржавіє і не пітінгує.. а на х12 мф і х12м пітінг бачив.. мало того х12м легше пітингує ніж х12мф
на мою думку х12 це взагалі українська м390.. по відчуттям.. а всі інші х12ідалібукви вже відстають значно..
Якось не стикується те, що "х12м легше пітингує ніж х12мф", і при цьому "х12 це взагалі українська м390" - заставити пітінгувати невипалену М390 досить складно взагалі.
Оскільки мені відомо, Х12МФ - найбільш чиста від домішок, що провокують корозію, і молібден та ванадій містяться для цього в найкращому співвідношенні. Але умови її виготовлення такі, що є варианти, які кородують дуже погано, а є такі, що рудіють від косого погляду. Мені пан Михайловський колись презентував шматочок Х12МФ, перевірений на спектрометрі, із вмістом вуглецю по нижній межі (десь 1,4 %) і хромом та ванадієм по верхній - вона навіть магнитилася ледь-ледь, але твердість мала 60 та різала непогано. "Радянські" підходи до рафінування цієї сталі, та, наприклад, Д2 чи К110, які є її найближчими аналогами, дещо відрізняються, тому неоднорідність по листу чи прутку може давати різні властивості.
Інші види Х12 мають більш низький вміст вуглецю, але Х12Ф1 має більш високий вміст ванадію і на має молібдену, а Х12М має менше ванадію і більше молібдену, тобто все має залежати від конкретного терміста та якості виготовлення зливку. Саме тому я більше не граюся в ігри "советское - значит отличное", то ж, якщо кортить використати таку сталь (останіх років зо 5-6 зовсім не кортить), брав сортовий прокат К110 від Bohler як найбільш доступний за співвідношенням ціна-якість, бо крусіблівські ціни на Д2 дуже сумні.