Выбор точильных брусков. Какие где и почем.

[olegpan]

Elpasohot, 1000 алмаз там для финиша - для бюджетной кухни будет норм. Но, повторюсь, нужно убирать заусенец....впрочем, его везде нужно убирать.
В принципе, на али есть алмазы и 3000, есть и рубиновая керамика. Но для начала такого набора за глаза. Обдирочного хватит на 10-20 кухонных ножей, остальные продержатся еще дольше. А там, если человек освоится с заточкой - уже подберет себе что-то интереснее.

Да, можно ему сразу насоветовать суперприятные по ощущениям алмазы на ФФ связке и притиры с пастами. И денег потратит, и порежет абразивы без навыков.

П.с. на Али есть еще базовые наборы без алмазов - я так понимаю, там ОА, у меня валяются где-то бруски, периодически ломаю один и юзаю для стоунвоша
В принципе, когда-то и ими пробовал точить, но алмазы явно лучше.

П.п.с. я придерживаюсь мнения - исходя из опыта неподошедших/испорченных ножевых приблуд - что новичку надо покупать дешевое и простое, набивать руку на простых ножах. Иначе будет больно и обидно

[valera_dnepr]

Притири треба відрізняти від полірувальників. Поитир - то завжди тверда поверхня. А всякі там деревяшки, папір на бланку, гетінакси з текстолітами - то чисто полірувальники. Тож якщо потрібне дзеркало - дивитись саме на них, та якісні дорогі пасти та суспензії

Мабуть, тут скільки людей стільки й думок... Текстоліт взагалі не розглядав через його шарувату структуру. Гетінакс - цілком придатний матеріал, хоча в мене не прижився ще з добрих старих часів. Папір на бланку - умовно офісний, може легко "завалити" кромку. Якщо взяти більш тонкий, наприклад кальку, то як варіант можна розглядати. Працює. Працює непогано. "Дерев'яшки" - дуже гідний варіант для фінішу, зараз з ними працюю... Усі їх я не розглядаю як полірувальники (імхо, для цього все ж таки потрібні більш м'якіші матеріали, наприклад фетр, войлок, можливо шкіра і т.д). Хоча вони і залишають непогане" дзеркало на підводах, але при однаковому типі абразиву та його зернистості, у своїй більшості, різ після них м'якший у порівняння з тими ж металевими притирами і це потрібно враховувати при виборі фінішу.

[Roomster]

Нуу, це не просто моя "думка", а основи металообробки. Просто зараз чехарда з поняттями, технічними термінами. (А ви, доречі теж частенько боретесь з цим та виясняєте етимологію різних термінів )
Їх замінили "думки" блогерів та ціла армія поточунів тепер збирає сети "притирів" з різних порід дерев, полімерів, композитів, кольорових металів....
А фактично притир - це або твердий, малоабразивний (або взагалі безабразивний) хонзан, на якому працює більш м'яке абразивне зерно в незакріпленому стані (до винайдення синтетичних суперабразивів), або....чавун з закріпленим/шаржованим зерном
Дерев'яшка - не притир за визначенням. І звісно вона працює....більш "м'яко", бо дозволяє закріпити на своїй поверхні зерна на порядки більше, ніж в мікропорах чавуна. До того ж, воно глибше занурюється в волокна дерева і працює вершинками, величина яких ще менше, заявленої розмірності зерна + наволочування шламу знов ж таки зменшує глибину риски....От і виходить такий тип обробки металу, як полірування. Он вище в темі камрад писав - хочете дзеркало, візьміть гетінакс і високоякісну алмазну суспензію. Буде бімба і "м'який різ". Я від такого відійшов давно і повертатись не збираюсь. Це чиста естетика, практичного та прагматичного сенсу я в ній не вбачаю (в контексті заточки ножів звісно)

[olegpan]

Для меня важнейшее отличие притиров - направление работы. Условно "мягкие" где только от РК работать - да, после твердых кажутся полумерами

[valera_dnepr]

Без будь-якої спроби вступити в якісь суперечки, може тільки розставити якісь пріоритети на сьогодні і для себе - наскільки я пам'ятаю, металообробка все ж таки як мінімум допускає використання притирів з твердих порід дерева. Нехай на завершальних етапах притирання, але таке є. Але ж там доведення починається з 8-9 класу шорсткості і закінчується 12-14. Тобто по суті починаючи з пасти мінімум 63/50 (чорнова обробка, звісно, ніхто не буде тут використовувати мідній або дерев'яний притир), якщо говорити про алмазну, до 1/0 або менше - притирання проходить через 5-6-8 або більше зернистостей. Та й цілі, як я розумію в цих випадках – це точність форм та геометрії якихось деталей. У заточуванні ж ножів на притир зазвичай виходять саме на заключному етапі - часто це завершення чистового заточування або етап доведення. Тобто, це ті випадки, коли форма і геометрія підводу сформовані точильними брусками на більш ранніх етапах і потрібен останній умовно кажучи штрих, щоб поставити крапку у вже майже виконаній роботі (зараз не братимемо до уваги випадки з мікропідведення). Спрощено це може бути те саме дзеркальне або недзеркальне підведення та/або корекція агресії різання. Знову ж таки, повернемося трошки назад, на скільки я пам'ятаю, якщо говорити про класичну металообертку, то на завершальному етапі притирання можливе використання притирів з твердих порід дерева. Інша справа, необхідність і достатність, можливості та особисті переваги, або ж побажання власника ножа - це ще ніхто не скасовував... Так, тут можна шукати і знайти для себе якийсь баланс, коли буде і естетика і непогана агресія - останнє, до речі, залежить і від сталі клинка, не будемо про це забувати. Але ж заточка тому й цікава, що кожен тут знаходить саме те, що йому подобається.