"битійо опрєдєляєт сознаніє".... В моєму битії (далі все ІМХО, пишу з точки зору моїх умов, середовища та потреб), так от, в моєму БИТІІ - ножі вже не мають утилітарного значення, тільки естетичне. Живу в місті, на природу, по рідким святам, коли вже все готово, нарізано, настругано, і максимум, що потрібно, "підрізать, підправить"...
Щиро дивуюсь, коли обговорюють практичність використання на кухні складнів " як ріже, коле/не коле "... рілі? на кухні? в квартирі?

там мене на 99.99% задовольняє полунонейм з АШАНу з більш\менш прийнятною сталлю. І який "поб'є" будь-який брендовий складень, яким брендовим би не був. Навіть ладж Лум, з його майже ідеальною геометрією. Бо довгий тонкий клин кухонного ножа, зробленого для кухні - ліпше, і помити його швидко та просто, а правити - навіть не хвилини. Люблю Чардж як тул, але на балконі 2 ящики інструментів, користуватись якими безпечніше, легше і продуктивніше. А в авто - свої ящики..
Ось і виходить, що реальне, в житті, використання, це - ЕСТЕТИЧНЕ задоволення власника ))). і піввідсотка, щоб виправдати носіння. Чикнув еффектно ковбаски на лавці, коли ну зовсім несподівано вирішили прибухнути в п'ятницю в "несподіваних умовах". Або вже кинув тул, піти до друга/подруги, підкрутити, прикрутити. А впевненності, що на місці буде чим - нема. А брати ящик- тупо
Тож і виходить, що ті залишки, після всіх життєвих перепетій, вони всі улюблені)) під ситуацію під настрій. Милуватись міццю олдскульних ЗІН, але на кишеню рідко, бо вага. Знімати шляпу перед МУДДОМ, але по факту, якщо і візьмеш на природу, то в руки нікому не даси, а потім, ввечері будеш щЬолкать ним перед тєліком і фантазувати, як він спасе людство в твоєму обличчі)))))) при глобальном пі...це )))))))). Милуватись механікою кершового спецбампа, естетикою ті-лука....Короч, всі улюблені ))) просто кожен під настрій, і під гіпотетичні 0.5% використання в житті. Коли було більше - було краще, але вже як сталось так і є

Тому, до речі, і не заходить тема про "яких би купив два".
Фікси, знову таки зі специфіки оточення та життя, ну мабуть не моє.
...У світі хижаків, завжди винна жертва...