Так якби ж воно тим першим 110-м закінчилось.
Ніж дуже класний, різучий, кусючий (серійка 420HC), але з огляду на вагу, баланс в слизьке поліроване руків'я та відсутність підпальцевоі, дуже любить з руки вислизувати. Я навіть умудрився ним собі писка порізати - нюхав накладки після миття на бакелітовість

, а він, зараза вислизнувся і по щоці цапнув. І так від тих ножів всі пальці покоцані, тепер ще й на морді транспарант : "Я купив 110-го Бака!

"
Так до чого це я - проштидуювавши 300 сторінок про 110й на ганзі, вирішив придбати 110-й ecolite. Знайшов, взяв, повернув через сльози - великий вертикальний люфт

в нового ножа.
Немає звичайно тоі харизми та відчуття "вєщі" як класичний, але класний ніж, далі його хочу.
Нереалізувавши свою наступну хотєлку паралельно вирішив підсилити свою домашню коаліцію - подарував сину на ДН 112-й ecolite. В нашій палаті прибуло!
Тепер жінка з дочкою спостерігають

як два обслюнявлених камрада із задоволеними фізіономіями сидять та шинкують своіми ножами папір.
Або на природі тільки і шукають що порізати.
А я далі в пошуках 110, 111, 112 . . .
Як хто перехворів вже і хоче передати естафету - свистіть
Маю купу всяких складних ножів, і фіксів, і сам іх роблю для задоволення, коли час є, але щось в цьому Баку і подібних, зараза, Є, не зважаючи на його недоліки - душевний він.