Мені щастить у цьому плані. Хултафорс з РК, що не співпадає з віссю руків'я, Гренфорс з топорищем, що на 6 мм стирчить з голови (томагавк якийсь)
Вибір туристичної сокири
- Ramok
- Модератор-найфоман
- Сообщения: 7274
- Зарегистрирован: 18 апр 2013, 11:19
- Откуда: Чернігів
- Благодарил (а): 4600 раз
- Поблагодарили: 5436 раз
Вибір туристичної сокири
Traditional knives... I have time to open my knife, I don't need to kill anybody with it. (Tony Bose)
- Ramok
- Модератор-найфоман
- Сообщения: 7274
- Зарегистрирован: 18 апр 2013, 11:19
- Откуда: Чернігів
- Благодарил (а): 4600 раз
- Поблагодарили: 5436 раз
Вибір туристичної сокири
А, ще. На обох цих сокирах було попередження, що ними не можна бити обухом. Бив, кілки забивав, навіть цвяхи забивав. Окрім вм'ятин на обуху від цвяхів - нічого не трапилося (але нікому не раджу так робити).
Traditional knives... I have time to open my knife, I don't need to kill anybody with it. (Tony Bose)
- DIBUA
- Новичок
- Сообщения: 20
- Зарегистрирован: 10 фев 2021, 17:01
- Откуда: Івано-Франківськ
- Благодарил (а): 16 раз
- Поблагодарили: 13 раз
Вибір туристичної сокири
http://knives.com.ua/forum/index.php?topic=5140.595
Відштовхувався від цієї теми та обговорення там.
Також продавець цих сокир на пряме питання про сталь на сокирі відповів "На мою думку в них якість пристояна. Судити можна навіть як вона заточується. Якщо сокира заточується до стану при якому вона бриє - це вже гарна якість, якщо ж сокиру не можна заточити до такого стану - відповідно їй не вистачає закалки. Ці сокири до такого стану можна заточити. "
Як на мене до бриття можна й ложку з люмінію заточити і це така собі ознака якості.
Буду вдячний!
Можливо й так, але не зовсім.Lopar писал(а): ↑18 фев 2021, 09:47 Не понтово - стоит копейки, автографа нет, сталь не заявлена, твердость не шкалит, рукоять - банальное отечество.... сплошное "фу"....
А вот нанесите картинку, добавьте кованины, покрасьте ручку, распишите что с ней сам Сталоне бегал и главное - выставьте цену в 2000...5000 грн/шт и все, этот же топор станет легендой.
Виконувати всю необхідну роботу такою сокирою можна.
Сокира у 5-10 разів дорожча дасть приріст в 10%-15% в роботі по дереву та комфорті - це також зрозуміло.
Але зараз Haisser 1000 схожий на JUCO про профілю та таким же клином така собі там РК (надфіль гризе як масло і були замини від роботи по дереву), а що гірше вилітав пластиковий клин і злітала голова при рубці. От такого хотілося б уникнути.
- amorphis
- Найфоман
- Сообщения: 1471
- Зарегистрирован: 21 июн 2010, 12:19
- Откуда: Bucha
- Благодарил (а): 466 раз
- Поблагодарили: 310 раз
Вибір туристичної сокири
Ну таке...DIBUA писал(а): ↑18 фев 2021, 11:17 http://knives.com.ua/forum/index.php?topic=5140.595
Відштовхувався від цієї теми та обговорення там.
Хтось щось написав, порівняв з геть не такою сокирою, якій років 70 мабуть вже, інші підхопили...
- stilet
- Крутой Обзорщик
- Сообщения: 4917
- Зарегистрирован: 23 авг 2008, 00:28
- Откуда: Lvov
- Благодарил (а): 485 раз
- Поблагодарили: 984 раза
- Контактная информация:
Вибір туристичної сокири
Хтось купляє Spyderco , а комусь і дешевий китаєць більш ніж достатній , з сокирами те саме. І дуже дивно читати на ножовому форумі щось на кшталт- "а нахуа воно треба ". Наче на форум філателістів потрапив .
- norther
- Експерт по фінкам
- Сообщения: 6383
- Зарегистрирован: 23 дек 2011, 18:48
- Откуда: Kiev
- Благодарил (а): 2122 раза
- Поблагодарили: 4074 раза
Вибір туристичної сокири
перепрошую за довгу відповідь - треба про все та по порядку.
ТС - шось читав, дивився і має певні вимоги до вибору. Це добре, бо полегшує пошук, є конкретіка.
Та питання вибору сокир, як і ножа, має певні аспекти.
Стосовно самих сокир.... Є культура їх виробництва. Це наскільки виробник все правильно виконує у виробі
та за яку ціну. Це, так би мовити "відповідальність" виробника перед споживачем.
А з другої сторони - це культура використання споживачем. Залежить від самого ставлення до інструменту,
попереднього досвіду і обізнаності.
Інший аспект. Призначення сокири. Є "валочники", а є колуни. Є невеличкі "валочніки", які я називаю середній формат.
І є невеличкі колуни (середній формат).
Тож повертаємось до вимог ТС:
треба рубати/валити невеличкі дерева(15-25 см). Та колоди розколювати.
Якість загартування - щоб РК (рубляча кромка/край) не була крихкою, та не була пластилін.
Довжина держака - 40-50 - це середній формат.
Чохол... як правильно вже відповіли - можна замовити в когось, це не дуже дорого.
Тобто ТС хоче вибрати сокиру під кемпінг, середнього формату, яка має валити невеличкі дерева,
їх колоти та мати добре загартовану РК і, бажано, ще естетичний вигляд. Щоб був якісний та надійний виріб.
Тобто не бюджетний (але не дорогий) достатньо якісний універсальний виріб. Таку от універсальну сокиру
під кемпінг.
Та рубка/валка дерев - це одне, а розколювання колод (навіть невеликих) - це інше. Тобто, тут , якщо виходити
з задач ТС - треба 2 інструменти. З різною геометрією голови. Я про те, що колунчик - рубати/валити буде,
але поганенько. Як і "валочник" - добре рубає і поганенько коле.
Ще треба зважити, що колоти розрублені колоди треба буде лежачі. Бо їх не поставиш вертикально.
Колуном можна це зробити. А валочник - буде застрягати в колоді і це буде цікавий квест.
І якщо виходити лише з задач ТС, то радив би для валки дерев мати пилку "самурай", яка буде валити
досить добре дерева діаметром 15-25 см, а невеличкий колунчик - їх добре розколювати.
Якість загартування РК. Juco останні 10-15 років, коли їх викупили, втратили якість. Практично не відрізняються від китаю.
Лєтківські сокири (вироблені при союзі) - це лоторея. Деякі мали відносно непогане загартування, деякі - слабке.
Точніше, здебільшого слабке. Я можу сказати проякість загартування Juco - це пластилін, і не відрізняється як правило
від більшості інших бюджетних.
Хто підтримує відчизняного Juco? Та наскільки він відчизняний? http://juco.com.ua/ua/company/
Так, цехи по зборці знаходяться в Литках, на українській землі.
Та де вони беруть голови на сокири? за якістю - нагадує китай.
Якщо повертатись до питання загартування голів. Добре роблять швєди. Ще, мабуть німці. Оті швейцарці, що з райбу.
І совєти. Советські сокири мали непогану У8-У10 на головах, яку добре термічили.
Та голова не дуже добре була пристосована до роботи. Треба було "обпилювати" зайве. Шведи та німці як правило
загартовували третину лопасті. Совети - повністю всю голову.
Що це давало: загартування у шведів стосувалось лише тієї частини, яка працювала - РК. А провушина була більш м"якою
та пластичною. У советів тому і тріскалась провушина (особливо на морозі), тому що була загартована і удари провушиною
мали "фатальні" наслідки. Дехто скаже: мій дід лупашив провушиною, батько лупашив, я лупашив - а вона ціла.
Це питання культури використання. Товста та загартована провушина може і не таке витримати.
Та це, як на мене, не зовсім цільове використання. Використовувати провушину і якості ударного інструмента
не бажано - це може дати її деформацію та наступне погіршення фіксації на держаку (з люфтами та подальшим злітанням
голови в невідомому напрямку). Або навіть і тріщину.
Держак. Має бути з сортів дерева, які підходять для цього. Інше - єресь. Що підходить? Ясен, акація, береза.
Ясен - самий кращий. Він більш за все подібний до гікорі, яке використовується всіма поважними виробниками.
Бук - не годиться, ламкий.
Має бути певне розташування волокон в держаку. Вибирається дошка тангенціального розпилу -
і волокна в готовому виробі мають виглядати откак з двох сторін -
навіть отаке розташування волокон - небажане -
Ще маємо поговорити про баланс. коли віріб готовий - це одне, а коли замовляти переробку совєтів
- це друге. По совєтах : частіше на вторинному ринку маємо голови А2. Вони великі та важкі.
Навіть після обпилювання (стоншення стінок провушини і "відсікання" зайвого).
Треба брати Б3, що більш близьке до середнього формату. На фото приблизно видно наскільки вони відрізняються -
Це велика іжевська сокира з зпиляною частиною лопасті та Б3 від ЗиКу.
Таж сама голова Б3 поряд зі середнім швєдом -
Тепер повертаємость до "відчизняного" Juco. Я мав у використанні 1 шт 400, 2 шт 600 та 1 шт 800.
Крім ваги та розміру нічим не відрізнялись.
Оце 800й, що знайшов поблизу -
Голова в нього т.з. "рейнського" типу, що часто можна бачити в сокирах німецького та австрійського виробництва.
А як воно вигладає зверху? -
тобто, ми бачимо, що це типовий середній (за габаритами/вагою) "валочник". Який не дуже добре буде колоти.
Клин - пластик. Практично у всіх сокирах Juco тримається в держаку поганенько. Бажано після придбання його висвердлити
та встановити правильний дерев"яний клин. Сам держак може бути з бука, бачив на Juco і березові.
Береза звісно краще. Тільки треба обирати з правильним розташуванням волокон і покрити руків"я якимось
маслом. Даніш/тік/льнянкою, або чимось іншим, на ваш смак.
Стосовно утримання гостроти РК на Juco: на всіх, що пройшли через мої руки (різних років виробництва),
РК затуплювалась швидко. Не просто "сідала", а просто затуплювалась на очах -
Порівнював неодноразово з іншими виробами (середні швєди) -
та стандарнті шведські "валочніки" -
Тому мій досвід використання Juco - не на їх користь. Питання по держакам я не маю.
Juco їх робить бюджетно, але й ціну не лупить.
А я можу про себе подбати та виготовити будь що з ясену, який маю -
Тому держаки - це таке, можу собі зробити шо і як захочу.
а от голови... в Juco це біда. Та все ж є виріб у тих, який мене тішить - це колун 2.5 -
на колунах загартування голови не важливе.
Як середній колун - маю такого -
зверніть увагу, як йде розширення лопасті до провушини - як клин. Воно коле!
На наступному фото торці швєда та ЗиК/Б3 (швєд та Juco подібні за торцями голів) -
Що можна порадити ТС?
брати виріб з розумінням, що універсальної сокири не існує. По сокирах є 2 типи:
ті, що краще рубають і ті, що краще колють. Якщо хочеться щось достатньо якісне та не сильно дороге -
це переробка совєцької голови (ЗиК , 1 ГПЗ), або замовити у майстра.
Той швейцарець, що радили, буде непоганий під ваші потреби, тільки голова в нього
важкувата...
Та наші майстри роблять або дорого, або не достатньо якісно. Свого часу бачив непогані переробки
совєтів від amato (Сергій Худошин).
Або підбирати щось відповідне европейського (швєди /німці) виробництва.
Можна моніторити о л х, іноді там є б/в європейські вироби з непоганими головами.
А замовити в когось держак/чохол - не проблєма. В 2000 впишетесь.
Лише треба щоб держак зробили за технологією, з дошки тангенціального розпилу.
Коли волокна йдуть в держаку поперек - це явна халтура і людина не достатньо розуміє,
що саме вона робить (не раз таке бачив )
Сподіваюсь відповів на все...
прабачьтє за многа букав...
ТС - шось читав, дивився і має певні вимоги до вибору. Це добре, бо полегшує пошук, є конкретіка.
Та питання вибору сокир, як і ножа, має певні аспекти.
Стосовно самих сокир.... Є культура їх виробництва. Це наскільки виробник все правильно виконує у виробі
та за яку ціну. Це, так би мовити "відповідальність" виробника перед споживачем.
А з другої сторони - це культура використання споживачем. Залежить від самого ставлення до інструменту,
попереднього досвіду і обізнаності.
Інший аспект. Призначення сокири. Є "валочники", а є колуни. Є невеличкі "валочніки", які я називаю середній формат.
І є невеличкі колуни (середній формат).
Тож повертаємось до вимог ТС:
треба рубати/валити невеличкі дерева(15-25 см). Та колоди розколювати.
Якість загартування - щоб РК (рубляча кромка/край) не була крихкою, та не була пластилін.
Довжина держака - 40-50 - це середній формат.
Чохол... як правильно вже відповіли - можна замовити в когось, це не дуже дорого.
Тобто ТС хоче вибрати сокиру під кемпінг, середнього формату, яка має валити невеличкі дерева,
їх колоти та мати добре загартовану РК і, бажано, ще естетичний вигляд. Щоб був якісний та надійний виріб.
Тобто не бюджетний (але не дорогий) достатньо якісний універсальний виріб. Таку от універсальну сокиру
під кемпінг.
Та рубка/валка дерев - це одне, а розколювання колод (навіть невеликих) - це інше. Тобто, тут , якщо виходити
з задач ТС - треба 2 інструменти. З різною геометрією голови. Я про те, що колунчик - рубати/валити буде,
але поганенько. Як і "валочник" - добре рубає і поганенько коле.
Ще треба зважити, що колоти розрублені колоди треба буде лежачі. Бо їх не поставиш вертикально.
Колуном можна це зробити. А валочник - буде застрягати в колоді і це буде цікавий квест.
І якщо виходити лише з задач ТС, то радив би для валки дерев мати пилку "самурай", яка буде валити
досить добре дерева діаметром 15-25 см, а невеличкий колунчик - їх добре розколювати.
Якість загартування РК. Juco останні 10-15 років, коли їх викупили, втратили якість. Практично не відрізняються від китаю.
Лєтківські сокири (вироблені при союзі) - це лоторея. Деякі мали відносно непогане загартування, деякі - слабке.
Точніше, здебільшого слабке. Я можу сказати проякість загартування Juco - це пластилін, і не відрізняється як правило
від більшості інших бюджетних.
Хто підтримує відчизняного Juco? Та наскільки він відчизняний? http://juco.com.ua/ua/company/
Так, цехи по зборці знаходяться в Литках, на українській землі.
Та де вони беруть голови на сокири? за якістю - нагадує китай.
Якщо повертатись до питання загартування голів. Добре роблять швєди. Ще, мабуть німці. Оті швейцарці, що з райбу.
І совєти. Советські сокири мали непогану У8-У10 на головах, яку добре термічили.
Та голова не дуже добре була пристосована до роботи. Треба було "обпилювати" зайве. Шведи та німці як правило
загартовували третину лопасті. Совети - повністю всю голову.
Що це давало: загартування у шведів стосувалось лише тієї частини, яка працювала - РК. А провушина була більш м"якою
та пластичною. У советів тому і тріскалась провушина (особливо на морозі), тому що була загартована і удари провушиною
мали "фатальні" наслідки. Дехто скаже: мій дід лупашив провушиною, батько лупашив, я лупашив - а вона ціла.
Це питання культури використання. Товста та загартована провушина може і не таке витримати.
Та це, як на мене, не зовсім цільове використання. Використовувати провушину і якості ударного інструмента
не бажано - це може дати її деформацію та наступне погіршення фіксації на держаку (з люфтами та подальшим злітанням
голови в невідомому напрямку). Або навіть і тріщину.
Держак. Має бути з сортів дерева, які підходять для цього. Інше - єресь. Що підходить? Ясен, акація, береза.
Ясен - самий кращий. Він більш за все подібний до гікорі, яке використовується всіма поважними виробниками.
Бук - не годиться, ламкий.
Має бути певне розташування волокон в держаку. Вибирається дошка тангенціального розпилу -
і волокна в готовому виробі мають виглядати откак з двох сторін -
навіть отаке розташування волокон - небажане -
Ще маємо поговорити про баланс. коли віріб готовий - це одне, а коли замовляти переробку совєтів
- це друге. По совєтах : частіше на вторинному ринку маємо голови А2. Вони великі та важкі.
Навіть після обпилювання (стоншення стінок провушини і "відсікання" зайвого).
Треба брати Б3, що більш близьке до середнього формату. На фото приблизно видно наскільки вони відрізняються -
Це велика іжевська сокира з зпиляною частиною лопасті та Б3 від ЗиКу.
Таж сама голова Б3 поряд зі середнім швєдом -
Тепер повертаємость до "відчизняного" Juco. Я мав у використанні 1 шт 400, 2 шт 600 та 1 шт 800.
Крім ваги та розміру нічим не відрізнялись.
Оце 800й, що знайшов поблизу -
Голова в нього т.з. "рейнського" типу, що часто можна бачити в сокирах німецького та австрійського виробництва.
А як воно вигладає зверху? -
тобто, ми бачимо, що це типовий середній (за габаритами/вагою) "валочник". Який не дуже добре буде колоти.
Клин - пластик. Практично у всіх сокирах Juco тримається в держаку поганенько. Бажано після придбання його висвердлити
та встановити правильний дерев"яний клин. Сам держак може бути з бука, бачив на Juco і березові.
Береза звісно краще. Тільки треба обирати з правильним розташуванням волокон і покрити руків"я якимось
маслом. Даніш/тік/льнянкою, або чимось іншим, на ваш смак.
Стосовно утримання гостроти РК на Juco: на всіх, що пройшли через мої руки (різних років виробництва),
РК затуплювалась швидко. Не просто "сідала", а просто затуплювалась на очах -
Порівнював неодноразово з іншими виробами (середні швєди) -
та стандарнті шведські "валочніки" -
Тому мій досвід використання Juco - не на їх користь. Питання по держакам я не маю.
Juco їх робить бюджетно, але й ціну не лупить.
А я можу про себе подбати та виготовити будь що з ясену, який маю -
Тому держаки - це таке, можу собі зробити шо і як захочу.
а от голови... в Juco це біда. Та все ж є виріб у тих, який мене тішить - це колун 2.5 -
на колунах загартування голови не важливе.
Як середній колун - маю такого -
зверніть увагу, як йде розширення лопасті до провушини - як клин. Воно коле!
На наступному фото торці швєда та ЗиК/Б3 (швєд та Juco подібні за торцями голів) -
Що можна порадити ТС?
брати виріб з розумінням, що універсальної сокири не існує. По сокирах є 2 типи:
ті, що краще рубають і ті, що краще колють. Якщо хочеться щось достатньо якісне та не сильно дороге -
це переробка совєцької голови (ЗиК , 1 ГПЗ), або замовити у майстра.
Той швейцарець, що радили, буде непоганий під ваші потреби, тільки голова в нього
важкувата...
Та наші майстри роблять або дорого, або не достатньо якісно. Свого часу бачив непогані переробки
совєтів від amato (Сергій Худошин).
Або підбирати щось відповідне европейського (швєди /німці) виробництва.
Можна моніторити о л х, іноді там є б/в європейські вироби з непоганими головами.
А замовити в когось держак/чохол - не проблєма. В 2000 впишетесь.
Лише треба щоб держак зробили за технологією, з дошки тангенціального розпилу.
Коли волокна йдуть в держаку поперек - це явна халтура і людина не достатньо розуміє,
що саме вона робить (не раз таке бачив )
Сподіваюсь відповів на все...
прабачьтє за многа букав...
Последний раз редактировалось norther 18 фев 2021, 13:11, всего редактировалось 1 раз.
- olegpan
- Найфоман-эксперт
- Сообщения: 4657
- Зарегистрирован: 22 дек 2010, 02:39
- Откуда: Днепр
- Благодарил (а): 891 раз
- Поблагодарили: 1511 раз
Вибір туристичної сокири
Думаю, споры идут от малого опыта эксплуатации.
Ножами мы часто режем, часто точим и т.п. То есть имеется опыт, который позволяет понять нюансы
А топорами городской житель пользуется крайне редко и поэтому отличить отличный топор от просто приличного - часто не может. Ок, я последний раз рубил дрова на шашлык где-то в начале лета, а сейчас - февраль. Если сейчас что-то порубить надо, то я полчаса только к движениям полузабытым привыкать буду, где уж тут понять нюансы
Поэтому лично мне - чтобы с топорища не слетал и остроту имел достойную при правильном профиле клинка. Если сравнивать это с требованиями к ножу - это наверное 10% всего
Ножами мы часто режем, часто точим и т.п. То есть имеется опыт, который позволяет понять нюансы
А топорами городской житель пользуется крайне редко и поэтому отличить отличный топор от просто приличного - часто не может. Ок, я последний раз рубил дрова на шашлык где-то в начале лета, а сейчас - февраль. Если сейчас что-то порубить надо, то я полчаса только к движениям полузабытым привыкать буду, где уж тут понять нюансы
Поэтому лично мне - чтобы с топорища не слетал и остроту имел достойную при правильном профиле клинка. Если сравнивать это с требованиями к ножу - это наверное 10% всего
- Зольдатен
- Гуру-найфоман
- Сообщения: 7474
- Зарегистрирован: 28 дек 2011, 11:13
- Откуда: Київ
- Благодарил (а): 1996 раз
- Поблагодарили: 4551 раз
Вибір туристичної сокири
мабуть і я скажу пару слів
совіцькі сокири в масі своїй лайно, і як би їх не переробляли все рівно воно рубати буде так собі
із біль-менш універсальних я би порадив найти сокиру від ЗАЗа, Закарпатський арматурний завод, якось так розшифровується, по типу це класичні німецькі сокири, є ще совіцька копія чи то щведа чи то американця валочника проте найти її майже не реально
Юко в мене був і є 600 грамовий, сталь м`яка, це факт
із запропонованих варіантів доступних я би рекомендував хускварну
совіцькі сокири в масі своїй лайно, і як би їх не переробляли все рівно воно рубати буде так собі
із біль-менш універсальних я би порадив найти сокиру від ЗАЗа, Закарпатський арматурний завод, якось так розшифровується, по типу це класичні німецькі сокири, є ще совіцька копія чи то щведа чи то американця валочника проте найти її майже не реально
Юко в мене був і є 600 грамовий, сталь м`яка, це факт
із запропонованих варіантів доступних я би рекомендував хускварну
- norther
- Експерт по фінкам
- Сообщения: 6383
- Зарегистрирован: 23 дек 2011, 18:48
- Откуда: Kiev
- Благодарил (а): 2122 раза
- Поблагодарили: 4074 раза
Вибір туристичної сокири
живу в місті, але приватний будинок...спонукає до оволодіння різними тонкощами.
ЗаЗи (Закарпаття), як і ЗіКи (Запоріжжя) - кращі Juco, та м"якуваті. Треба знати як обрати більш вдалий.
З совєтів, як писав "ікони"- це Златоуст (ЗиК) та 1 ГПЗ. Непогані були іноді труд вача. Але треба вміти обирати.
А так, як сокиру середнього формату, що не дуже добре коле - Хускварна чи Хултафорс.
Також треба вміти обирати, знати що дивитись. Те, що бувають різні в тих спуски - не біда,
за 1-2 переточки можна виправити.
ЗаЗи (Закарпаття), як і ЗіКи (Запоріжжя) - кращі Juco, та м"якуваті. Треба знати як обрати більш вдалий.
З совєтів, як писав "ікони"- це Златоуст (ЗиК) та 1 ГПЗ. Непогані були іноді труд вача. Але треба вміти обирати.
А так, як сокиру середнього формату, що не дуже добре коле - Хускварна чи Хултафорс.
Також треба вміти обирати, знати що дивитись. Те, що бувають різні в тих спуски - не біда,
за 1-2 переточки можна виправити.
- DIBUA
- Новичок
- Сообщения: 20
- Зарегистрирован: 10 фев 2021, 17:01
- Откуда: Івано-Франківськ
- Благодарил (а): 16 раз
- Поблагодарили: 13 раз
Вибір туристичної сокири
В принципі сам то я із села тому дров багацько перерубав та переколов (який би газ колись не був дешевий, але ліс в кінці городу ) і навики роботи із сокирами маю.
Навіть для коління профіль як в JUCO під мої потреби коління підходить.
І той же діаметр до 25 см це максимум із яким можу зв’язатись коли тоншого нічого немає.
Ну і колоти такі полінця не так і важко насправді.
Брати два ножі на природу (при кількох добах автономного життя там) то логічно і давно так роблю. Але іще й дві сокири брати... Сумнівне задоволення.
Все ж якщо не брати відвертих теслярських сокир іншими колоти можна. В селі тими ж радянськими сокирами кубани черешні/яблуні/осики по 60-80 см в діаметрі тільки так колов (не зручне було топорище в колуна - брат під себе його зробив).
Хтось мав досвід із виробами Кузні Петра Федоряки? Думаю почати із них вибір, а далі піду по порекомендованих тут майстрах.
Навіть для коління профіль як в JUCO під мої потреби коління підходить.
І той же діаметр до 25 см це максимум із яким можу зв’язатись коли тоншого нічого немає.
Ну і колоти такі полінця не так і важко насправді.
Брати два ножі на природу (при кількох добах автономного життя там) то логічно і давно так роблю. Але іще й дві сокири брати... Сумнівне задоволення.
Все ж якщо не брати відвертих теслярських сокир іншими колоти можна. В селі тими ж радянськими сокирами кубани черешні/яблуні/осики по 60-80 см в діаметрі тільки так колов (не зручне було топорище в колуна - брат під себе його зробив).
Хтось мав досвід із виробами Кузні Петра Федоряки? Думаю почати із них вибір, а далі піду по порекомендованих тут майстрах.
-
- Найфоман
- Сообщения: 382
- Зарегистрирован: 25 ноя 2015, 09:42
- Откуда: Киев
- Благодарил (а): 276 раз
- Поблагодарили: 60 раз
Вибір туристичної сокири
Приємні сокири за добрі гроші
Ось добрий варіант, якість висока і по бюджету - є що вибрать.
Маю одненьку, коли купував ще не було такого вибору. І по м`ясу, по кістках, і по дереву - допоки жодних нарікань.
Ось добрий варіант, якість висока і по бюджету - є що вибрать.
Маю одненьку, коли купував ще не було такого вибору. І по м`ясу, по кістках, і по дереву - допоки жодних нарікань.
- DIBUA
- Новичок
- Сообщения: 20
- Зарегистрирован: 10 фев 2021, 17:01
- Откуда: Івано-Франківськ
- Благодарил (а): 16 раз
- Поблагодарили: 13 раз
Вибір туристичної сокири
Поки зупинився на таких. Далі буду питати майстра чи хоча б того хто має до них доступ по профілю:
І можливо під монтаж топорища
або важкенький
І можливо під монтаж топорища
або важкенький
У вас нет необходимых прав для просмотра вложений в этом сообщении.
- olegpan
- Найфоман-эксперт
- Сообщения: 4657
- Зарегистрирован: 22 дек 2010, 02:39
- Откуда: Днепр
- Благодарил (а): 891 раз
- Поблагодарили: 1511 раз
Вибір туристичної сокири
Пока о(б)суждали - в поштомат приехал Juco 600 из Эпицентра. Честно говоря, несмотря на отзывы, я думал, что за 230 грн там будет полнейший понос
Топорище - умеренно-шершавое, ровное, без сучков. В проушину заходит на мой профанский взгляд неплохо, расклинено пластиковым клином - это немного смущает, как это хозяйство будет держаться? Волокна идут вдоль....я об этом никогда не знал - но тут уже начитался
Железяка - следы толи ковки в форме, то ли литья присутствуют. Заточена - не скажу, что сильно острая, но порубить что-то вполне можно. Звенит, но советскому напильнику поддается и на обухе, и возле РК.
Не знаю, то ли работник Эпицентра усердный попался, то ли действительно качественные изделия, но как на 8 долларов - очень приятно. По сути, все устраивает с большим запасом, единственное, что не проверяемо - это твердость стали/удержание заточки. Попробую где-то найти абразив, который не жалко, и довести РК до нормы, потом порублю какую-нибудь деревяху для опыта.
П.С. да, как показано на фото выше - топор похож на клин. Для меня это непривычно, испытанный дачный топор (думаю около 1 кг) как раз более советского вида - и да, застревать в дереве он любил. Надо будет еще как-нибудь до него добраться и организовать пересадку на достойное топорище.
Топорище - умеренно-шершавое, ровное, без сучков. В проушину заходит на мой профанский взгляд неплохо, расклинено пластиковым клином - это немного смущает, как это хозяйство будет держаться? Волокна идут вдоль....я об этом никогда не знал - но тут уже начитался
Железяка - следы толи ковки в форме, то ли литья присутствуют. Заточена - не скажу, что сильно острая, но порубить что-то вполне можно. Звенит, но советскому напильнику поддается и на обухе, и возле РК.
Не знаю, то ли работник Эпицентра усердный попался, то ли действительно качественные изделия, но как на 8 долларов - очень приятно. По сути, все устраивает с большим запасом, единственное, что не проверяемо - это твердость стали/удержание заточки. Попробую где-то найти абразив, который не жалко, и довести РК до нормы, потом порублю какую-нибудь деревяху для опыта.
П.С. да, как показано на фото выше - топор похож на клин. Для меня это непривычно, испытанный дачный топор (думаю около 1 кг) как раз более советского вида - и да, застревать в дереве он любил. Надо будет еще как-нибудь до него добраться и организовать пересадку на достойное топорище.
- Urs
- Крутой Обзорщик
- Сообщения: 3112
- Зарегистрирован: 22 дек 2009, 16:13
- Откуда: Славутич
- Благодарил (а): 331 раз
- Поблагодарили: 570 раз
Вибір туристичної сокири
З усіх сокир, якими я користувався, як одну туристичну я би обрав GRÄNSFORS HUNTER´S AXE. Ця сокира достатньо компактна, щоб їй було зручно рубати однією рукою. Але при цьому це вже повноцінна рубка. Чого не скажеш про маленькі сокири, якими здебільшого можно комфортно рубити тільки те, що можна легко зламати і без сокири. Ну і до того ж GRÄNSFORS HUNTER´S AXE просто дуже файний на вигляд
https://www.gransforsbruk.com/en/produc ... nters-axe/
https://www.gransforsbruk.com/en/produc ... nters-axe/
- DIBUA
- Новичок
- Сообщения: 20
- Зарегистрирован: 10 фев 2021, 17:01
- Откуда: Івано-Франківськ
- Благодарил (а): 16 раз
- Поблагодарили: 13 раз
Вибір туристичної сокири
На моїй такий клин тримається дуже поганенько. Але так як її використання найчастіше біля води то помокнувши з півгодини уже нічого не злітає.
Последний раз редактировалось DIBUA 20 фев 2021, 16:04, всего редактировалось 1 раз.
- olegpan
- Найфоман-эксперт
- Сообщения: 4657
- Зарегистрирован: 22 дек 2010, 02:39
- Откуда: Днепр
- Благодарил (а): 891 раз
- Поблагодарили: 1511 раз
Вибір туристичної сокири
Ленивое утро субботы, решил подправить топор.
В процессе решил еще переточить немного В общем, напильником поработал и поправил спуски, потом алмаз около 200 грит, потом алмаз около 400 грит. В общем, на этом можно было и остановиться, но.... В общем, градус абразива повысил еще на 3 ступени, по итогу топор уверенно бреет запястье...понятно, что это нужно для "нидлячего"
Что могу сказать по заточке - сталь весьма мягкая, напильником снимается бодро. Для сравнения пошел на святотатство и пильнул тем же напильником Трамонтину Сенчури. Явно потверже она по ощущениям, заявлено там 55-58 твердость. Было бы интересно попробовать тем же напильником мой дачный топор, но сейчас это не реально.
Также образуется конкретный заусенец.
В общем, рассчитывать на хорошо каленую сталь на Juco - не стОит. Меня это не сильно пугает, топорик у меня для нечастых шашлычно-туристических целей, поправить не проблема даже после одного выхода выезда. Но если покупать основной тяжелый топор - это скорее всего будет проблемой, при достаточном объеме работы - может садиться.
Однако это все косвенные моменты - я вполне могу ошибаться, возможно, твердость как раз правильная.
Вроде теплеет, на днях проедусь по частному сектору, опробую топорик на чьем-то штакетнике. Шутка Не буду, лучше срублю 2-3 деревца молодых. Ладно, опять шучу, найду что-то поваленное на краю балки и попробую порубить толстые ветки. Главное, перчатку не забыть взять - рука от топора давно отвыкла, а тут дерево довольно шершавое.
В процессе решил еще переточить немного В общем, напильником поработал и поправил спуски, потом алмаз около 200 грит, потом алмаз около 400 грит. В общем, на этом можно было и остановиться, но.... В общем, градус абразива повысил еще на 3 ступени, по итогу топор уверенно бреет запястье...понятно, что это нужно для "нидлячего"
Что могу сказать по заточке - сталь весьма мягкая, напильником снимается бодро. Для сравнения пошел на святотатство и пильнул тем же напильником Трамонтину Сенчури. Явно потверже она по ощущениям, заявлено там 55-58 твердость. Было бы интересно попробовать тем же напильником мой дачный топор, но сейчас это не реально.
Также образуется конкретный заусенец.
В общем, рассчитывать на хорошо каленую сталь на Juco - не стОит. Меня это не сильно пугает, топорик у меня для нечастых шашлычно-туристических целей, поправить не проблема даже после одного выхода выезда. Но если покупать основной тяжелый топор - это скорее всего будет проблемой, при достаточном объеме работы - может садиться.
Однако это все косвенные моменты - я вполне могу ошибаться, возможно, твердость как раз правильная.
Вроде теплеет, на днях проедусь по частному сектору, опробую топорик на чьем-то штакетнике. Шутка Не буду, лучше срублю 2-3 деревца молодых. Ладно, опять шучу, найду что-то поваленное на краю балки и попробую порубить толстые ветки. Главное, перчатку не забыть взять - рука от топора давно отвыкла, а тут дерево довольно шершавое.
- Bulat22
- Найфоман
- Сообщения: 1527
- Зарегистрирован: 25 июн 2015, 08:47
- Откуда: Kyiv
- Благодарил (а): 282 раза
- Поблагодарили: 607 раз
Вибір туристичної сокири
Цікаво, що там за сталька, чи можна її докалити, бажано тільки зону РК?
Бо в мене давненько вже валяється розібраний JUKO, купив здуру, хотів трохи перепиляти під себе, але почавши пиляти теж зрозумів, що пластилін...
Бо в мене давненько вже валяється розібраний JUKO, купив здуру, хотів трохи перепиляти під себе, але почавши пиляти теж зрозумів, що пластилін...
- GeorgCH
- Гуру-найфоман
- Сообщения: 13525
- Зарегистрирован: 01 окт 2009, 11:47
- Откуда: Киев
- Благодарил (а): 5727 раз
- Поблагодарили: 9580 раз
- norther
- Експерт по фінкам
- Сообщения: 6383
- Зарегистрирован: 23 дек 2011, 18:48
- Откуда: Kiev
- Благодарил (а): 2122 раза
- Поблагодарили: 4074 раза
Вибір туристичної сокири
свого часу до мене потрапила дуже гарна голова "валочника", але м"якенька.
Ймовірно китайського виробництва. А за виглядом - ну просто швєд!
Довелося відправляти до amato, він лопасть якось трішки збагатив вуглецем.
Різниця в бік кращого є... те все одно дива не сталось. Сталь може взяти стільки вуглецю,
скільки зможе. Якщо вона невдала... то шось гарне не зліпиш... кована вона чи не кована.
навіть при добрій її термічці.
Моє переконання таке: шведи - рулять! є непогані вінтажні американці, є непогані німці...
совєти - теж можуть бути непоганими (за якістю сталі та термічкою), а от голови в них -
невдалі , навіть якщо обпиляти зайве.
А juco - рівень простого китаю, як на мене. На жаль. Лишається користуватись як є.
Поставити правильний клин та точити частіше. Грандвей...
Ймовірно китайського виробництва. А за виглядом - ну просто швєд!
Довелося відправляти до amato, він лопасть якось трішки збагатив вуглецем.
Різниця в бік кращого є... те все одно дива не сталось. Сталь може взяти стільки вуглецю,
скільки зможе. Якщо вона невдала... то шось гарне не зліпиш... кована вона чи не кована.
навіть при добрій її термічці.
Моє переконання таке: шведи - рулять! є непогані вінтажні американці, є непогані німці...
совєти - теж можуть бути непоганими (за якістю сталі та термічкою), а от голови в них -
невдалі , навіть якщо обпиляти зайве.
А juco - рівень простого китаю, як на мене. На жаль. Лишається користуватись як є.
Поставити правильний клин та точити частіше. Грандвей...
- olegpan
- Найфоман-эксперт
- Сообщения: 4657
- Зарегистрирован: 22 дек 2010, 02:39
- Откуда: Днепр
- Благодарил (а): 891 раз
- Поблагодарили: 1511 раз
Вибір туристичної сокири
Вполне возможно, что и можно закалить - вряд ли тут сталь хуже, чем на арматуре - которая неплохо калится. Нагреть последний сантиметр от кромки и в масло, потом чуть отпустить.
Но я точно пробовать не буду. Во-1, у меня самый мощный нагревательный прибор - газовая зажигалка Так точно не получится
Во-2, попробую как есть порубить что-то, на 90% уверен, что мои потребности этот топорик закроет. Посмотрим - что будет с РК.
- norther
- Експерт по фінкам
- Сообщения: 6383
- Зарегистрирован: 23 дек 2011, 18:48
- Откуда: Kiev
- Благодарил (а): 2122 раза
- Поблагодарили: 4074 раза
Вибір туристичної сокири
Тесля - молодець, гарно зробив. І заточив непогано. Уже схоже на непоганий виріб.
Лише якість сталі ....а те що РК не сіла на свіжому осокорі - то таке... правильна лінза "витягує" .
- GeorgCH
- Гуру-найфоман
- Сообщения: 13525
- Зарегистрирован: 01 окт 2009, 11:47
- Откуда: Киев
- Благодарил (а): 5727 раз
- Поблагодарили: 9580 раз
- olegpan
- Найфоман-эксперт
- Сообщения: 4657
- Зарегистрирован: 22 дек 2010, 02:39
- Откуда: Днепр
- Благодарил (а): 891 раз
- Поблагодарили: 1511 раз
Вибір туристичної сокири
Думаю, что акацию выдержанную тут вряд ли кто-то станет рубить, я когда-то лет в 16 пробовал на шашлыки пару веток рубить - запомнилась
Вообще, конечно, немного непонятно. Топор реально очень здорово внешне сделан - придраться разве что к пластиковому клину можно, все остальное очень пристойно. Пока не получил - ожидал хреновое топорище, но к нему просто ноль вопросов. Да и металл прилично смотрится.
Неужели закалка и отпуск простой стали - такая дорогая операция? Или все проще, пипл не разбирается и большинство устраивает и такая твердость? Зато правится легко?