Уголовный кодекс о самообороне

Сама по собі наявність зброї це ще далеко не все...
Ответить
Аватара пользователя
cornel
Найфоман-эксперт
Найфоман-эксперт
Сообщения: 2307
Зарегистрирован: 17 сен 2007, 23:42
Откуда: Kiev
Поблагодарили: 1 раз
Контактная информация:

Сообщение cornel »

Та ладно - один вынул, другой в ответ тоже вынул. Гораздо реальнее ситуация когда один вые..ся, выразил каким-либо способом угрозу, а другой его толкнул/ударил и тот упав, треснулся головой о бордюр. И что?
Если б "понты" светились - в Киеве б были "белые ночи"...
crossf
Найфоман
Найфоман
Сообщения: 1546
Зарегистрирован: 17 сен 2007, 23:37
Откуда: Київ

Сообщение crossf »

cornel писал(а):И что?
И все. Убийство по неосторожности
webs

Сообщение webs »

Мда. Все это классно, только если менты кого то примут с окровавленным ножем на трупе - то они и спрашивать не будут, оборонялся или нет. Тупо будут шить все свои весяки в которых ХО фигурирует.

Так что на суд попадеш не как оборонявшийся а как маньяк убийца.
Аватара пользователя
cornel
Найфоман-эксперт
Найфоман-эксперт
Сообщения: 2307
Зарегистрирован: 17 сен 2007, 23:42
Откуда: Kiev
Поблагодарили: 1 раз
Контактная информация:

Сообщение cornel »

Стаття 119. Вбивство через необережність
1. Вбивство, вчинене через необережність, -
карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
hlupik

Сообщение hlupik »

cornel писал(а):Та ладно - один вынул, другой в ответ тоже вынул. Гораздо реальнее ситуация когда один вые..ся, выразил каким-либо способом угрозу, а другой его толкнул/ударил и тот упав, треснулся головой о бордюр. И что?
и что ??? если нет свидетелей что ты его толкнул...или они не видели что ты его толкнул...
ТО
он сделал шаг...оступился..упал...умер...я то пи чем ???
ну вздорили...да дрались...НО УПАЛ ОН САМ...
а единственное к чему могут цепляться что ты его напугал и он от тебя ломанулся и упал...
вот тут вам пригодятся собираемые во время жизни характеристики...из школы..из армии...с места работы...из жека от соседей..от участкового...

НЕ МОИ ПРОБЛЕМЫ ЧТО ОН УПАЛ...Я НЕ ТОЛКАЛ !!!
Аватара пользователя
Tito
Найфоман
Найфоман
Сообщения: 843
Зарегистрирован: 18 сен 2007, 00:25
Откуда: Київ
Контактная информация:

Сообщение Tito »

Треба просто знайти юриста який займався схожими справами (самооборона і т.д.) й спитати в нього як все відбувається у таких ситуаціях іншого шляху з"ясувати все точно не існує, це імхо. В природі все йде по шляху найменшого супротиву, набагато легше довести шо ти здоровий тренований дядько й когось придушив ненароком, ніж доводити що він хуліган весь побитий понівечений на тебе нападав , а ти від нього захищався. Ось.
Аватара пользователя
Demon-net
Найфоман
Найфоман
Сообщения: 1184
Зарегистрирован: 18 сен 2007, 01:12
Откуда: Одесса мама)
Контактная информация:

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение Demon-net »

Alexity писал(а):
Итого: За спасение собственной жизни - придется "сидеть" 1-2 года....
ИМХО - пока таковые раздумья меня будут мучать - меня уже 10 раз зарежут :???:

Ну незнаю как Вам, я бы не думал, а вообще 1-2 года, решаются и без судимости, в нашей то стране... :-)
А вообще самооборона ножём в нашей стране, не выгодна, с фин. точки зрения, но это лучше чем родня потом будет хоронить того кто долго думал...
Моё ИМХО...
"Сильный человек - добрый человек" (с) А.Н.Кочергин
sevo64
Новичок
Новичок
Сообщения: 5
Зарегистрирован: 23 окт 2009, 22:24
Откуда: воронеж

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение sevo64 »

Еще раз повторюсь по теме ношения ножа. Лучше брать его только по назначению, в поход, на рыбалку, в конце концов когда на дачу едете или в дорогу, командировка там к примеру еще, но маленького размера и только в хозяйских нуждах!
Аватара пользователя
YuraS
Найфоман
Найфоман
Сообщения: 1544
Зарегистрирован: 18 сен 2007, 00:24
Откуда: Харьков

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение YuraS »

sevo64 писал(а):Еще раз повторюсь по теме ношения ножа. Лучше брать его только по назначению, в поход, на рыбалку, в конце концов когда на дачу едете или в дорогу, командировка там к примеру еще, но маленького размера и только в хозяйских нуждах!
Согласен. Только маленький. Нос отрезать и 7 см хватит :evil:
It isn’t etiquette to cut anyone you’ve been introduced to (c) Red Queen by Lewis Carroll
Iron - Cold Iron - is master of men all! (с) W. Shakespear
Аватара пользователя
gavriloid
Начинающий найфоман
Начинающий найфоман
Сообщения: 244
Зарегистрирован: 05 авг 2009, 15:51
Откуда: Kiev

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение gavriloid »

У колдстила есть хороший маркёр, называется pocet Shark вроде. В кармане самое то.
А посадить в нашем борделе могут и за цвет глаз.
Аватара пользователя
GEK
Найфоман
Найфоман
Сообщения: 1504
Зарегистрирован: 06 авг 2008, 17:26
Откуда: Kiev

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение GEK »

Demon-net писал(а): А вообще самооборона ножём в нашей стране, не выгодна, с фин. точки зрения, но это лучше чем родня потом будет хоронить того кто долго думал...
Моё ИМХО...
По сему, старайтесь максимально избегать острых конфликтных ситуаций. Если ситуация не несет в себе угрозы Вашей жизни и здоровью, - плюньте на всё и идите с миром... если же угроза реальна и неотвратима - применяйте не раздумывая, ибо
Demon-net писал(а):это лучше чем родня потом будет хоронить того кто долго думал...
Красота женщины
и красота клинка
Миг и вечность
Vlad Vic
Найфоман
Найфоман
Сообщения: 1440
Зарегистрирован: 17 сен 2009, 09:09
Откуда: Херсон
Благодарил (а): 25 раз
Поблагодарили: 27 раз

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение Vlad Vic »

GEK писал(а):По сему, старайтесь максимально избегать острых конфликтных ситуаций. Если ситуация не несет в себе угрозы Вашей жизни и здоровью, - плюньте на всё и идите с миром... если же угроза реальна и неотвратима - применяйте не раздумывая, ибо
Demon-net писал(а):
это лучше чем родня потом будет хоронить того кто долго думал...
можно добавить еще одно соображение: пусть лучше судят трое, чем несут шестеро :D
Аватара пользователя
Доктор Ливси
Новичок
Новичок
Сообщения: 13
Зарегистрирован: 17 сен 2009, 21:20
Откуда: Киев

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение Доктор Ливси »

На днях с товарещами в обсуждении всплыл факт того что негативным при самообороне является наличие напыления на лезвие антибликового или тефлонового покрытия. Как бы не видно предупреждающего блеска. Может кто подскажет где есть нормативные документы напочитать по данному вопросу ?
Характер общительный. Не женат.
Аватара пользователя
cornel
Найфоман-эксперт
Найфоман-эксперт
Сообщения: 2307
Зарегистрирован: 17 сен 2007, 23:42
Откуда: Kiev
Поблагодарили: 1 раз
Контактная информация:

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение cornel »

Если это "факт" и он действительно "всплыл", то такой документ должен предоставить тот, кто помог ему всплыть. А если это бред, то нужно выдавить из него признание :) Можно это сделать сковородой с тефлоновым покрытием.
Если б "понты" светились - в Киеве б были "белые ночи"...
Аватара пользователя
Viridis
Начинающий найфоман
Начинающий найфоман
Сообщения: 274
Зарегистрирован: 28 окт 2009, 19:35
Откуда: Донецк
Контактная информация:

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение Viridis »

Первый раз слышу. Первичное назначение покрытий - защита стали. Давно уже покрытия переползли со специальных/боевых ножей на гражданские. Если нож признан ХБ, то неважно вообще бликует или он нет, имеет "хищный" вид или "гарпуны". Любой недоадвокат прокурора с погонами съест если тот о покрытии заикнется.
Аватара пользователя
Доктор Ливси
Новичок
Новичок
Сообщения: 13
Зарегистрирован: 17 сен 2009, 21:20
Откуда: Киев

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение Доктор Ливси »

cornel писал(а):Если это "факт" и он действительно "всплыл", то такой документ должен предоставить тот, кто помог ему всплыть. А если это бред, то нужно выдавить из него признание :) Можно это сделать сковородой с тефлоновым покрытием.
Это не наши методы :-? Во первых друзья же, во вторых массо-габаритно в сумме превосходят.
Гораздо проще повторно выдавить признание с помощью :mrgreen: drin

Думал просто если вдруг кто интересовался данным вопросом или юристы тут присутсвуют как бы
Характер общительный. Не женат.
Аватара пользователя
FizTex
Новичок
Новичок
Сообщения: 4
Зарегистрирован: 07 фев 2010, 20:10
Откуда: Днепропетровск
Контактная информация:

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение FizTex »

Ребята, в нашей жизни с Вами после покупки ножевого девайса, стоит открыть в банке ликвидный депозит с (N+к)-суммой денег. А "N" равняется зарплате на один судовой процесс лучшего адвоката в вашем населённом пункте. А "к" это лояльность тех троих кто судит... Я упаси, Боже, не призываю к коррупции :-? !!!
Вы ведь, надеюсь, не собираетесь купить всех нужных и ездить на хаммере и валить с М60 всех не покланившихся Вам????
Я просто даю вариант защитится от несовершенности наших законов.
А все мы люди, и жизнь у нас у каждого одна, и она неожиданно приносит нам сюрпризы... :shock: И когда очередной "сюрприз(ы)" предложит вам поделиться с ним своим имуществом или честью вашей девушки, то продайте ему подароже.. :evil:. А там надо чтобы вас ещё нашли и всё это доказали вашему давнему товарищу из судебных дел... :)(:?
За уверенность в завтрашнем дне надо платить, и не только себе...
Хотя это мнение моё и возможно, не правильное...
Аватара пользователя
Чкылчи
Найфоман-эксперт
Найфоман-эксперт
Сообщения: 4009
Зарегистрирован: 10 мар 2008, 11:32
Откуда: Запорожчина - ХМАО-Югра - Дагестан
Поблагодарили: 2 раза

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение Чкылчи »

Апну темку.
к тому что уже есть на первой странице добавлю из Научно-практического коментария к КК Украины.

Стаття 36. Необхідна оборона
1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та Інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільне небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, -якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільне небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
3. Перевищенням меж необхідно! оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільне небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.
5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
1. Конституція України встановлює, що "кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань". Отже, право на оборону визнано Основним законом одним із фундаментальних прав людини. Положення ст. 36 е розвитком та конкретизацією конституційних приписів.
2. Право на необхідну оборону є абсолютним: кожна особа має право вжити заходів оборони від суспільне небезпечного посягання незалежно від того, чи має вона можливість уникнути посягання
(втекти, забарикадувати двері тощо) або звернутись за допомогою до представників влади чи інших осіб.
3. Дії, вчинені у стані необхідної оборони, якщо при цьому не було перевищено її межі, вважаються правомірними і не можуть бути підставою для притягнення особи не тільки до кримінальної, а й до цивільно-правової чи будь-якої іншої юридичної відповідальності.
Право на необхідну оборону виникає лише за певних умов, визначених законом. Відповідно до ст. 36 ці умови полягають у такому:
1) оборона визнається необхідною лише у випадку, якщо дії, що становлять її зміст, вчинено з метою захисту охоронюваних законом: а) прав та інтересів особи, яка захищається; б) прав та інтересів іншої особи (фізичної чи юридичної); в) суспільних інтересів;
г) інтересів держави. Не є необхідною обороною захист особи від правомірного затримання працівниками правоохоронних органів. Водночас захист від явно незаконного затримання розглядається як необхідна оборона навіть у випадках, коли його здійснюють особи, які відповідно до закону мають право на таке затримання. Не вважаються Необхідною обороною дії, *вчинеш у відповідь на напад, умисно спровокований "потерпілим" з метою здобути собі переваги особи, яка обороняється;
2) оборона може здійснюватись лише від суспільне небезпечного посягання, тобто діяння, ознаки якого передбачені КК. Закон не називає прямо таке посягання "злочином", оскільки правомірною вважається оборона не тільки від діяння, яке у кримінально-правовому розумінні є злочином, а й від суспільне небезпечного пбсягання такої, що не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, чи неосудної особи, яке через відсутність належного суб'єкта не визнається злочином. Суспільне небезпечне посягання може бути не тільки нападом, а й іншою кримінальне караною дією (крадіжкою, зґвалтуванням тощо). Не виникає стану необхідної оборони у разі "захисту" зазначених у ч. 1 ст. 36 охоронюваних законом прав та інтересів від діяння, яке через малозначність не становить суспільної небезпеки (ч. 2 ст. 11). Тому, наприклад, вбивство особи, яка проникла в чужий сад для крадіжки кількох яблук, розглядається не як вбивство з перевищенням меж необхідної оборони, а як умисне вбивство (ст. 115);
3) за загальним правилом необхідна оборона має бути своєчасною. Вона можлива від наявного посягання, тобто такого, яке вже почалось і ще не закінчилось. Однак у ряді випадків така оборона можлива і до початку або після закінчення посягання. ПВС роз'яснив, що "стан необхідної оборони виникає не лише в момент суспільне небезпечного посягання, а й за наявності реальної загрози заподіяння шкоди тому, хто обороняється. Для з'ясування цього необхідно врахувати поведінку нападаючого, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дає підставу особі, яка захищається, сприймати загрозу як реальну". Отже, оборона можлива і до початку фізичних дій посягаючого з моменту, коли виникла реальна загроза посягання. Встановлення у приміщеннях, на воротах, дверях різних охоронних пристроїв, що здатні завдати тяжкої шкоди здоров'ю або й позбавити життя (капкани, пристрої з електричним струмом тощо), за загальним правилом, не може вважатися діянням, вчиненим у стані необхідної оборони, через його явну передчасність. Проте якщо особа, знаючи, що на неї, її рідних, близьких, ділових партнерів або інших осіб готується напад, з метою його відбиття встановлює такий охоронний пристрій або приводить у "бойовий" стан, і цей пристрій в момент нападу спрацьовує проти нападника, то вчинене, з урахуванням положень ч. 5 ст. 36, слід оцінювати як таке, що вчинене у стані необхідної оборони.
Оборона проти явно закінченого посягання є неправомірною. Якщо ж той, хто захищається, за обставинами справи не міг усвідомити, що посягання закінчилось, його дії (хоча б і після об'єктивного закінчення посягання) вважаються вчиненими в стані необхідної оборони. Перехід зброї чи інших предметів від нападника до того, хто захищається, сам по собі ще не свідчить про закінчення посягання. У випадках так званої запізнілоі оборони, коли дії щодо захисту були вчинені в умовах явного припинення посягання, особа, яка оборонялась, несе кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду на загальних підставах;
4) посягання має бути реальним, а не існувати лише в уяві того, хто захищається. Як правило, заподіяння шкоди в процесі "захисту" від уявного нападу підлягає кримінально-правовій оцінці на загальних підставах. Водночас, за певних обставин такий захист, який іменується уявною обороною, може бути визнано правомірним. Про поняття уявної оборони та умови її правомірності див. ст. 37 та коментар до неї;
5) шкода при необхідній обороні може бути заподіяна тільки тому, хто посягає. Якщо при необхідній обороні випадково заподіяно шкоду не причетній до посягання особі, то відповідальність, залежно від наслідків, може настати за заподіяння шкоди з необережності;
6) при необхідній обороні допускається заподіяння лише такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Закон не вимагає механічної рівності між засобами і характером оборони та засобами і характером посягання. Правомірним буде і застосування більш серйозних засобів або заподіяння більш значної шкоди, ніж ті, що об'єктивно були достатніми для відбиття нападу, якщо особа, яка оборонялась, не могла правильно оцінити обставини нападу і вибрати абсолютно адекватні засоби оборони чи заподіяти при захисті виключно необхідну для відбиття нападу шкоду. Проте заподіяння при необхідній обороні явно надмірної шкоди, якщо той, хто оборонявся, розумів, що посягання можна припинити із заподіянням менш значної шкоди, за певних умов може бути визнане перевищенням меж необхідної оборони.
4. Правила про необхідну оборону, встановлені ст. 36, поширюються не тільки на звичайних громадян, але з певними особливостями, що стосуються правил застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів і фізичної сили, - і на працівників правоохоронних, розвідувальних органів, військовослужбовців.
5. Ч. 4 ст. 36 встановлює, що особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільне небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди небезпечності посягання чи обстановці
(втекти, забарикадувати двері тощо) або звернутись за допомогою до представників влади чи інших осіб.
3. Дії, вчинені у стані необхідної оборони, якщо при цьому не було перевищено й межі, вважаються правомірними і не можуть бути підставою для притягнення особи не тільки до кримінальної, а й до цивільно-правової чи будь-якої іншої юридичної відповідальності.
Право на необхідну оборону виникає лише за певних умов, визначених законом. Відповідно до ст. 36 ці умови полягають у такому:
1) оборона визнається необхідною лише у випадку, якщо дії, що становлять й" зміст, вчинено з метою захисту охоронюваних законом: а) прав та інтересів особи, яка захищається; б) прав та інтересів іншої особи (фізичної чи юридичної); в) суспільних інтересів;
г) інтересів держави. Не є необхідною обороною захист особи від правомірного затримання працівниками правоохоронних органів. Водночас захист від явно незаконного затримання розглядається як необхідна оборона навіть у випадках, коли його здійснюють особи, які відповідно до закону мають право на таке затримання. Не вважаються Необхідною обороною дії, 'вчинені у відповідь на напад, умисно спровокований "потерпілим" з метою здобути собі переваги особи, яка обороняється;
2) оборона може здійснюватись лише від суспільне небезпечного посягання, тобто діяння, ознаки якого передбачені КК. Закон не називає прямо таке посягання "злочином", оскільки правомірною вважається оборона не тільки від діяння, яке у кримінально-правовому розумінні е злочином, а й від суспільне небезпечного пбсягання такої, що не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, чи неосудної особи, яке через відсутність належного суб'єкта не визнається злочином. Суспільне небезпечне посягання може бути не тільки нападом, а й іншою кримінальне караною дією (крадіжкою, зґвалтуванням тощо). Не виникає стану необхідної оборони у разі "захисту" зазначених у ч. 1 ст. 36 охоронюваних законом прав та інтересів від діяння, яке через малозначність не становить суспільної небезпеки (ч. 2 ст. 11). Тому, наприклад, вбивство особи, яка проникла в чужий сад для крадіжки кількох яблук, розглядається не як вбивство з перевищенням меж необхідної оборони, а як умисне вбивство (ст. 115);
3) за загальним правилом необхідна оборона має бути своєчасною. Вона можлива від наявного посягання, тобто такого, яке вже почалось і ще не закінчилось. Однак у ряді випадків така оборона можлива і до початку або після закінчення посягання. ПВС роз'яснив, що "стан необхідної оборони виникає не лише в момент суспільне небезпечного посягання, а й за наявності реальної загрози заподіяння шкоди тому, хто обороняється. Для з'ясування цього необхідно врахувати поведінку нападаючого, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дає підставу особі, яка захищається, сприймати загрозу як реальну". Отже, оборона можлива і до початку фізичних дій посягаючого з моменту, коли виникла реальна загроза посягання. Встановлення у приміщеннях, на воротах, дверях різних охоронних пристроїв, що здатні завдати. тяжкої шкоди здоров'ю або й позбавити життя (капкани, Пристрої з електричним струмом тощо), за загальним правилом, не може вважатися діянням, вчиненим у стані необхідної оборони, через його явну передчасність. Проте якщо особа, знаючи, що на неї, її рідних, близьких, ділових партнерів або інших осіб готується напад, з метою його відбиття встановлює такий охоронний пристрій або приводить у "бойовий" стан, і цей пристрій в момент нападу спрацьовує проти нападника, то вчинене, з урахуванням положень ч. 5 ст. 36, слід оцінювати як таке, що вчинене у стані необхідної оборони.
Оборона проти явно закінченого посягання є неправомірною. Якщо ж той, хто захищається, за обставинами справи не міг усвідомити, що посягання закінчилось, його дії (хоча б і після об'єктивного закінчення посягання) вважаються вчиненими в стані необхідної оборони. Перехід зброї чи інших предметів від нападника до того, хто захищається, сам по собі ще не свідчить про закінчення посягання. У випадках так званої запізнілоі оборони, коли дії щодо захисту були вчинені в умовах явного припинення посягання, особа, яка оборонялась, несе кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду на загальних підставах;
4) посягання має бути реальним, а не існувати лише в уяві того, хто захищається. Як правило, заподіяння шкоди в процесі "захисту" від уявного нападу підлягає кримінально-правовій оцінці на загальних підставах. Водночас, за певних обставин такий захист, який іменується уявною обороною, може бути визнано правомірним. Про поняття уявної оборони та умови її правомірності див. ст. 37 та коментар до неї;
5) шкода при необхідній обороні може бути заподіяна тільки тому, хто посягає. Якщо при необхідній обороні випадково заподіяно шкоду не причетній до посягання особі, то відповідальність, залежно від наслідків, може настати за заподіяння шкоди з необережності;
6) при необхідній обороні допускається заподіяння лише такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Закон не вимагає механічної рівності між засобами і характером оборони та засобами і характером посягання. Правомірним буде і застосування більш серйозних засобів або заподіяння більш значної шкоди, ніж ті, що об'єктивно були достатніми для відбиття нападу, якщо особа, яка оборонялась, не могла правильно оцінити обставини нападу і вибрати абсолютно адекватні засоби оборони чи заподіяти при захисті виключно необхідну для відбиття нападу шкоду. Проте заподіяння при необхідній обороні явно надмірної шкоди, якщо той, хто оборонявся, розумів, що посягання можна припинити із заподіянням менш значної шкоди, за певних умов може бути визнане перевищенням меж необхідної оборони.
4. Правила про необхідну оборону, встановлені ст. 36, поширюються не тільки на звичайних громадян, але з певними особливостями, що стосуються правил застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів і фізичної сили, - і на працівників правоохоронних, розвідувальних органів, військовослужбовців.
5. Ч. 4 ст. 36 встановлює, що особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільне небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди небезпечності посягання чи обстановці
захисту. Про зміст поняття "сильне душевне хвилювання" див. коментар до ст. 116.
6. Відповідно до ч. 5 ст. 36 необхідною обороною визнається і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або. будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної (будь-якою зброєю) особи, або нападу групи осіб (незалежно від їх озброєності), або для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення. За таких обставин правомірним є заподіяння тому, хто посягає, будь-якої шкоди. Норма про перевищення меж необхідної оборони (ч. З ст. 36) на ці випадки не поширюється. Про поняття озброєність, житло, інше приміщення див. коментар, відповідно, до ст. ст. 257, 260 і 185.
7. Перевищенням меж необхідної оборони закон визнає умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
Під тяжкою шкодою при перевищенні меж необхідної оборони слід розуміти смерть особи або заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження. Невідповідність тяжкої шкоди, заподіяної тому, хто посягає, небезпечності посягання або обстановці захисту слід визнавати явяоло тоді, коли це з урахуванням обставин справи є очевидним для кожної людини, отже і для того, хто обороняється. Так, явно невідповідним буде не викликане необхідністю заподіяння тяжкого тілесного ушкодження особі, яка має намір вчинити крадіжку і не робить спроб чинити фізичний опір. Перевищенням меж необхідної оборони слід також вважати і випадки, коли особа заподіяла тяжку шкоду тому, хто посягає, маючи при цьому можливість відвернути чи припинити посягання із заподіянням явно меншої шкоди 1 усвідомлюючи наявність такої можливості.
Відповідальність за перевищення меж необхідної оборони настає лише при заподіянні шкоди двох видів, а саме: тяжкого тілесного ушкодження; умисного вбивства. Відповідальність за таке перевищення меж необхідної оборони передбачена ст. ст. 118 і 124. В інших випадках перевищення меж необхідної оборони не є злочином.
8. Кримінальна справа, порушена за фактом діяння, вчиненого у стані необхідної оборони (якщо не було перевищення її меж), підлягає закриттю за відсутністю події злочину (п. 1 ст. 6 КПК).
Конституція України {cm. cm. 27, 55}.
КПК (cm. 6).
ЦК (cm. 444).
Закон України "Про міліцію" від 30 грудня 1990р. (ст.ст. 12-15-1).
Закон України "Про Службу безпеки України" від 25 березня 1992р. (cm.26).
Закон України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції від 24 гру дня1993р. (ст. 22).
Закон України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" від 4 березня 1998 p. (cm. 18).
Статут гарнізонної та вартовоі служб Збройних Сил України від 24 березня 1999 p. (cm. cm. 60-63, 195-202).
Закон України "Про розвідувальні органи України" від 22 березня 2001 p. (cm. 19).
Постанова ПВС № 4 від 28 червня 1991 р. " Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільна небезпечних посягань".
Постанова ПВС № 8 від 26 червня 1992р. " Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність працівників правоохоронних органів" (п 4).
Стаття 37. Уявна оборона
1. Уявною обороною визнаються дії, пов'язані Із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільне небезпечного посягання не було, І особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.
2. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення;
3. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відпо. відного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони.
4. Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального' суспільне небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.
1. Стан уявної оборони виникає у випадках, коли реального посягання немає, але в особи під впливом дій іншої особи (осіб) та особливостей ситуації, в якій вчинено ці дії, виникає помилкове враження про вчинення (чи реальну загрозу вчинення) суспільне небезпечного посягання, внаслідок чого вона заподіює шкоду, вважаючи, що перебуває у стані необхідної оборони.
2. За загальним правилом заподіяння потерпілому шкоди в стані уявної оборони не виключає кримінальної відповідальності. Уявна оборона не тягне за собою кримінальної відповідальності за наявності двох ознак, вказаних у ч. 2 ст. 37, а саме, коли: 1) обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання; 2) особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.
Питання про те, чи справді існували достатні підстави для помилкових висновків про наявність суспільне небезпечного посягання, має вирішуватись залежно від обставин конкретної справи виходячи із того, як звичайно сприймала б відповідну ситуацію інша особа. За наявності зазначених вище умов усі вчинені у стані уявної оборони дії оцінюються як вчинені у стані реальної необхідної оборони.
3. Якщо під час уявної оборони за обставин, передбачених ч. 2 ст. 37, особа допустила перевищення меж, встановлених ст. 36 для випадків необхідної оборони від реального суспільне небезпечного посягання, вона підлягає відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони. Така відповідальність можлива лише у випадках, передбачених ст. ст. 118 і 124.
4. Ч. 4 ст. 37 встановлює, що у випадках,, коли особа не усвідо^'лювала, але могла усвідомлювати факт відсутності реального суспільне небезпечного посягання, вона несе кримінальну відповідальність за заподіяння шкоди через необережність. Це правило
має застосовуватись лише для випадків, коли виникли певні обставини, які могли створити враження про наявність посягання, але особа проявила легковажність чи недбалість в оцінці ситуації і внаслідок цього помилково вжила заходів захисту від неіснуючого посягання. Якщо ж обставин, які хоча б частково виправдовували помилку, допущену особою в оцінці ситуації, не було і заподіяння шкоди зумовлене виключно надмірною уявою особи, то положення про уявну оборону щодо такої особи не застосовуються і вона ма.ве нести кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду на загальних підставах.
Постанова ПВС№ 4 від 28 червня 1991 року "Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільна небезпечних посягань" (п. 9).
Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин
1. Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставления її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи.
2 . Перевищенням заходів, необхідних для затримання Злочинця, визнається умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, має наслідком відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
1. Відповідно до с.т. 38 дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення злочину, спрямовані на затримання особи, яка його вчинила, і доставления її відповідним органам влади, не е злочином, якщо вони були необхідні для затримання і відповідали небезпечності посягання та обстановці затримання злочинця. Ч. 1 ст. 38 охоплюються також ситуації, коли затриманій особі під час затримання заподіяно певну шкоду. Затримання особи, яка вчинила злочин, означає позбавлення її можливості вільного пересування та вчинення певних дій, насамперед спрямованих на зникнення з місця вчинення злочину.
2. Затримання особи, що вчинила злочин, і заподіяння їй шкоди під час затримання є правомірним за таких умов:
1) особа, що затримується, вчинила злочин (замах на злочин), Не може вважатися правомірним заподіяння шкоди при затриманні особи, яку помилково вважають такою, що вчинила злочин. З огляду на те, що у ст. 38 йдеться про особу, яка вчинила саме злочин (а не посягання, напад чи вторгнення, як у ст. 36), так само не є правомірним заподіяння шкоди при затриманні такої, що не досягла віку. з якого настає кримінальна відповідальність, і неосудної особи;
2) затримання здійснюється безпосередньо після вчинення злочину. Вжитий у законі термін "безпосередньо" не слід розуміти у тому сенсі, що особа, яка вчинила злочин, може бути затримана лише на місці вчинення злочину відразу ж після його вчинення.
Положення ст. 38 поширюється також на випадки, коли така особа залишила місце злочину, а потерпілий або інші особи змушені були здійснювати її переслідування і затримали її через деякий час поза місцем вчинення злочину;
3) затримання провадиться з метою доставления особи, яка вчинила злочин, відповідним органам влади. Якщо затримання здійснене з іншою метою (помста за вчинений злочин, самочинна роз, права тощо), воно не вважається нравомірним, і особа, що здійснила таке затримання, підлягає за заподіяну шкоду кримінальній відповідальності на загальних підставах. До відповідних органів влади слід відносити правоохоронні органи, (c)ргани дізнання, досудового слідства і суд;
4) шкода, заподіяна особі, яка вчинила злочин, є необхідною для її затримання і відповідає небезпечності посягання та обстановці затримання. Шкода при затриманні такої особи може бути заподіяна внаслідок застосування проти неї фізичної сили, а у певних випадках - зброї чи інших знарядь, за допомогою яких можуть бути завдані фізичні ушкодження. Не виключається вчинення при затриманні дій, якими може бути пошкоджене чи знищене майно особи, яка вчинила злочин (наприклад, пошкодження автомобіля, на якому вона намагалась втекти). Шкода, заподіяна при затриманні, вважається такою, що відповідає обстановці затримання, лише за умови, що особа, яка вчинила злочин, чинить опір або намагається ухилитись від затримання. За цих обставин допускається заподіяння шкоди, яка є необхідною для подолання опору або для позбавлення можливості ухилитись від затримання. Закон вимагає, щоб заподіяна при затриманні шкода відповідала небезпечності посягання. Отже, шкода має бути адекватною характеру та наслідкам вчиненого злочину. З огляду на це неправомірним, наприклад, є позбавлення життя або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження особі, яка вчинила злочин невеликої тяжкості.
3. Якщо за наявності інших передбачених ст. 38 умов затримуваній особі умисно заподіяна шкода, що явно перевищує необхідну, особа, яка здійснювала затримання, несе відповідальність у випадках, передбачених ст. ст. 118 та 124. Заподіяння при затриманні менш значної, ніж смерть і тяжкі тілесні ушкодження, хоча б і надмірної шкоди не тягне за собою кримінальної відповідальності. Під тяжкою шкодою при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця, слід розуміти смерть особи або заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження.
Якщо особа, яка здійснює затримання, внаслідок опору особи, яка вчинила злочин, не могла за обставинами справи усвідомлювати невідповідність вжитих нею заходів обстановці затримання, відповідальність за перевищення заходів, необхідних для затримання, не настає.
Стаття 39. Крайня необхідність.
1. Не е злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших
осіб, а також суспільним Інтересам чи Інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.
3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.
1. Крайня необхідність є обставиною, за наявності якої особа може заподіяти шкоду правоохоронюваним інтересам третіх осіб (непричетних до ситуації, що склалась) з метою відвернення небезпеки, яка загрожує особі, її правам чи правам інших громадян, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, і не підлягає за це кримінальній відповідальності.
2. Крайня необхідність є правомірною за сукупності визначених у ст. 39 умов:
1) існує небезпека переліченим у цій статті об'єктам, яка виникла внаслідок дії стихійних сил, механізмів, тварин, а у деяких випадках - дій інших людей. Не буде стану крайньої необхідності, якщо небезпечна ситуація є наслідком поведінки особи, що опинилась у цій ситуації. Якщо небезпеку становить суспільне небезпечне посягання іншої особи, то дії, вчинені для відвернення такої небезпеки, оцінюються за правилами необхідної оборони (ст. 36). Проте у випадках, коли небезпечна ситуація є наслідком раніше вчиненого суспільне небезпечного діяння, правомірність дій, вчинених для її відвернення, має визначатись за правилами крайньої необхідності;
2) небезпека є наявною, тобто такою, що безпосередньо загрожує завданням шкоди зазначеним об'єктам або вже її завдає;
3) небезпека є дійсною, тобто існує реально, а не в уяві особи. Проте у випадку, коли особа на могла, виходячи з обставин справи, усвідомлювати відсутність небезпеки, вчинене нею розцінюється як вчинене в стані крайньої необхідності. Якщо особа не усвідомлювала, але могла усвідомити відсутність небезпеки, вона підлягає кримінальній відповідальності;
4) небезпека у даній обстановці не може бути відвернена чи усунута іншим шляхом, окрім заподіяння шкоди;
5) при усуненні небезпеки не допущене перевищення меж крайньої необхідності.
3. У разі заподіяння особою шкоди за відсутності стану крайньої необхідності, зокрема, в умовах, коли особа мала змогу уникнути небезпеки без заподіяння шкоди, вона підлягає кримінальній відповідальності за вчинене на загальних підставах.
4. Ч. 2 ст. 39 містить поняття перевищення меж крайньої необхідності, раніше невідоме вітчизняному кримінальному законодавству.
Конкретний випадок може вважатись перевищенням меж крайньої необхідності, якщо: а) у ситуації, в якій було заподіяно шкоду,
наявні ознаки стану крайньої необхідності; б) заподіяна шкода є більш значною, ніж та, яку особі, що діяла у стані крайньої необхідності, вдалось відвернути; в) шкоду заподіяно внаслідок умисних дій особи; г) шкоду заподіяно правоохоронюваним інтересам.
Особа, яка допустила перевищення меж крайньої необхідності, за відсутності обставин, передбачених ч. З ст. 39, підлягає кримінальній відповідальності за вчинені дії. Такі дії оцінюються з урахуванням пом'якшуючої покарання обставини, передбаченої п. 8 ч. 1 ст. 66.
4. Ч. З ст. 39 передбачає ситуації, коли перевищення меж крайньої необхідності не вважається злочином і не має своїм наслідком кримінальну відповідальність особи. Під дію цієї норми підпадають випадки, коли небезпека, що загрожувала особі, яка опинилась у стані крайньої необхідності, викликала у неї сильне душевне хвилювання і це позбавило особу можливості правильно оцінити співвідношення шкоди, яка могла виникнути внаслідок небезпеки, і шкоди, яка згодом реально була завдана внаслідок дій цієї особи. Про поняття сильне душевне хвилювання див. коментар до ст. ст. 66 і 116.
5. Крайня необхідність не звільняє особу від цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду, проте закон надає широкі можливості суду для врахування цієї обставини при вирішенні конкретної справи про відшкодування шкоди.
ЦК (ст. 445).
Va

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение Va »

Интиресна... А ежли заместь йурыстафф наших, понасадить обезъян с мешочками, а в мешочки понапихать кубиков с надписями типа:
-"заприщатть"
-"нипущатть"
-"разришать"
-"абизать в трехдневный срок"
-"аткланить"
-"пиринисте на папозже" ets...
Нет, вы подумайте - "научнасте" будет столько-же сколько и теперь, но зато неподкупность украинской юриспруденции будет непоколебима! А прикиньте сколько дач, земель, машин, и засеяных кабинетов не прийдется содержать обществу за свой счет...
Аватара пользователя
пухлик
Найфоман-эксперт
Найфоман-эксперт
Сообщения: 2935
Зарегистрирован: 13 фев 2010, 19:28
Откуда: Ялта.АРК

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение пухлик »

Va писал(а):Интиресна... А ежли заместь йурыстафф наших, понасадить обезъян с мешочками, а в мешочки понапихать кубиков с надписями типа:
-"заприщатть"
-"нипущатть"
-"разришать"
-"абизать в трехдневный срок"
-"аткланить"
-"пиринисте на папозже" ets...
Нет, вы подумайте - "научнасте" будет столько-же сколько и теперь, но зато неподкупность украинской юриспруденции будет непоколебима! А прикиньте сколько дач, земель, машин, и засеяных кабинетов не прийдется содержать обществу за свой счет...
Злой Вы VA! :D Но это правда, горькая правда! :-(
Спасибо за внимание! сейчас, должно быть, будут убивать.
Va

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение Va »

Да ну, какой там "злой"... Я просто сколько читаю эти самаабаронщецкие статьи, столько и вижу, что они дают мне законные основания разнести либой гос.орган из минометов.
Коротко мыслят товарищи, узко и недальновидно.
Открываем "Наше Все" (ака контитуцыё) и читаем:
Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Дальше:
Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною державою.

И ишшо:
Стаття 5. Україна є республікою.

И все. Мне лично больше никакой "Научнасте" от этих людей не нужно. Наша конституция - диагноз на профнепригодность законодателя - со всеми его науковцами разом взятыми.
Аватара пользователя
Чкылчи
Найфоман-эксперт
Найфоман-эксперт
Сообщения: 4009
Зарегистрирован: 10 мар 2008, 11:32
Откуда: Запорожчина - ХМАО-Югра - Дагестан
Поблагодарили: 2 раза

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение Чкылчи »

а шо не так?
унитарное и республика не противоречат друг другу.
а вообщето, в этой теме это флуд, и лучше вынести это отдельно :)
Va

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение Va »

а шо не так?
унитарное и республика не противоречат друг другу.

Леньки распинаться. Попробуйте для простоты дела вообразить себе НЕ-унитарное "гасударства" или "риспублеку". :)
Аватара пользователя
Чкылчи
Найфоман-эксперт
Найфоман-эксперт
Сообщения: 4009
Зарегистрирован: 10 мар 2008, 11:32
Откуда: Запорожчина - ХМАО-Югра - Дагестан
Поблагодарили: 2 раза

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение Чкылчи »

Va писал(а):НЕ-унитарное
конфедерация, федерация
Va писал(а):риспублеку"
монархия
Egor.

Re: Уголовный кодекс о самообороне

Сообщение Egor. »

Унитарная республика - звучит? :smile:


А вапче, по крайнему моему разумению, республика (как форма правления) себя изжила где-то в самом начале нашей эры. Умножившееся многократно население и разросшийся гос.аппарат, сделали абсурдной идею всеобщего избрания органов власти. Что мы и наблюдаем уже который год.
"Идея себя изжила!" как говорил Остап Ибрагимович. :wink:
Ответить

Вернуться в «Самооборона»