Press-Friction від silver_fish_knives

[Мутний]

Вітаю, всім гарного дня і настрою, а майстру велике дякую
Давно хотілки різні були, та більш для дози, чім щось справді цікаве, чи нове, чи потрібне, ну ви розумієте А потім почав хотіти щось цікаве від наших майстрів, тут вже качелі почалися. По перше не всіх знаю майстрів, особливо й не бачив де їх подивитися, всіх то, з тих що знайшов багато відсіяв по об'єктивних і суб'єктивних причинах. Є дійсно круті роботи в різних нішах і стилях, але багато й взагалі не моє, сам підхід до роботи й виготовлення, моделі й т.п.

А в даного майстра тримав роботи на СГ колись, тоді увагу й звернув на ноже, але прям хотілки ще не виникло. А оце як почав копати глибше, то саме стиль майстра й заінтригував. Не копіювання чи плагіат, уважність до деталей і розуміння що й чому робить, все на своїх місцях. Ще й легка брутальність, від роботи руками, відчувається унікальність і вкладений ручний труд, своєрідний шарм, для робочого ножа то лише плюс, як на мене.

Ну не буду багато букв, перейду до суті. Ось доречі інста майстра https://www.instagram.com/silver_fish_k ... e=ig_embed

Комплектація- ніж, 2 кліпси, проста і з отвором під темляк, запасні гвинти, гвинти для варіанту без кліпси, візитка з даними про ніж і майстра.
Накладки - мікарта
Клинок- х12мф, фініш блеквош
Лайнера - титан

Розміри клина- 96мм. довжина без крюка, 3,1 товщина, зведення 0,2 і попросив кінчика 0,5мм й підняти повище, для дуракостійкості.
Розміри руків'я- 118 мм. довжина, майже 15 товщина і на кліпсі в самому товстому місці, на головці гвинта- майже 20мм.

Фіксація- це не просто Friction, а Press-Friction, на фото спробував передати суть. В складеному стані клинок тримає чимала куля керамічна, яка впресована в пружину аля-лайнерлок. В розкладеному клинок застібається, якщо можна так сказати, двома керамічними кулями в лайнерах і сидить без люфтів, зовсім. Тобто замка ніби й не має, але фіксація краща чім сліп-джоінт дає, плюс пальцем тримаєш, якщо треба. На каналі автора відео кілька є про фіксацію, мені лінь знімати.

Відкриття відбувається м'яко, детент підібраний шикарно, але витрусити клинок мені не вдалося, тому сам він хрін відкриється. Скласти однією рукою може бути небезпечно, але якщо навчитися то можна. Хід плавний, в натяг, так мені нрав, щоб випадково на пальці не впав, якщо не зафіксував його повністю в розкладеному стані, буває привідкритим ріжу щось.

Ще з того що люблю- осьовий має проточку від прокручування, бонка несуча, тобто вставляється в паз лайнера і навантаження йде на неї, а не на гвинти. Самі лайнера оброблені добре і скрізь наведено однаковий фініш, не знаю як зветься, битий лід мені нагадує, не піскоструй. Кулі фіксуючі з кераміки і розмір хорош. Кліпса всеїдна по розміру краю кишені, пружня, не туга і не слабка, не рве кишеню, тримає гуд, сідає і знімається приємно. В складеному клинок спить глибоко і кінчик його теж. Гвинти правильної довжини, не короткі й не стирчать в середину. На осьовий внатяг вдягаються шайби (а шайби я лю)) й клинок, що теж порадувало, як і правильний, окремий, фініш на шляху кульки детента на п'яті.
Спеціально брав не загостреним, вночі над тим попрацював, бере гостроту норм, легко і приємно процес ішов, але заусенець довгограючий, як на мене.

По косяках- клинок спить не по центру, але серійка мене до того вже привчила ставитися помірно, особливо Бенчі, не муляє погляд.

Може що й забув, з того що хотів написати, та тільки ж вчора отримав, ще на емоціях, подарунок на днюху вийшов вдалий

[Ramok]

Такий собі квайкен. Лезо не по центру на кастомі . Гарний ніж (підбір кольорів), і важіль фрікшена донизу - це добре. Головне, щоб випадково в кишені не відкрився.

[Мутний]

Випадково не відкриється, хіба якщо якимось акробатичним чином ричаг зачепиться за щось в напрямку відкриття клинка, тоді да. Фіксація та конструкція й спокусила, в основному.

На лезо не по центру впливає багато факторів у руків'ї, а ще грінд самого клинка, рівність останнього. Згідний можна б й без косяка, але ж то обговорювалося і після огляду наживо, можна повернути, мене все влаштувало. Ніж то в цілому утилітарний і викликає асоціації з етнічною якоюсь серією, в стоці йде з якутоподібним клинком, в якого грінд односторонній і клинок таки виглядає не по центру у всіх них))))

[amorphis]

Дякую за огляд!
Дивно, що раніше ці ножі не викладали, вже їх, мабуть, нормально так розійшлося. Я і сам зараз чекаю поки майстер мого зробить)

[Мутний]

Так, дивно, сам огляду від наших не бачив, ще й ніж сподобався, от і виправив становище.
А який має бути, із замком, шайби/підшипники й т.п.?)

[amorphis]

Та ні, такий самий, тільки в іншому кольорі)

[Мутний]

Потрійний клин, блеквош, 9см клин, і теж мікарта?))

[Himera]

Ніж симпатичний. А розбірка буде? Цікаво як там всередині все.

[Мутний]

так там ні спейсера, ні замка, дві бонки і штіфт, тому й не фотав, з часом хіба.

[pr13s7]

Ніж симпатичний. А розбірка буде? Цікаво як там всередині все.

если про обработку и вылизанность, бо боюсь ножи Виктора это не про это совершенно.

[Мутний]

Вилизаність вона різна буває, от ножі серійні до 200 бувають з гострими гранями руків'я, гострими насічками, користуватися інколи боляче, а інколи писець як бісить, буває звісно й без гострих граней. Зате візуально завжди накладки красиві, клинок теж.Тут руків'я максимально просте, але й руці максимально комфортно. Фініш лайнерів з усіх боків такий самий як і на торцях, фініш клинка блеквош і без нього місця під шайби і дорожка для кульки.

Але сказати, що це преміум сегмент, чи що все ідеально зроблено і підгонка на рівні Себи, чи Тайванського Спая, я ніяк не можу. От що хороший робочий ніж, так, асоціації, як і писав, з якимось етнічними мотивами, типу як ножі від Eka. Тут свій стиль, кому нрав, а кому ні, а щодо конструкції мені нрав.

Дорожчі моделі не тримав, як там справи хз, але навіть по інсті можна глянути, що зріст є, порівнявши перші і сучасні роботи.

[Himera]

Чого питаю, бо була тема де здається ніж цього ж майстра мав жахливі шайби і обробку плашок

[il coltello]

Особисто мої відношення з фрікційними ножами почалися і закінчилися на Хігонокамі. І це, на мою думку, ідеальний ніж такого типу. Але то таке. Якщо народ до них тягнеться, значить, треба їх пилять, тобто робити . Якби не ота паличка, що стирчить з ножа, коли він закритий, можна було б говорити про стильний мінімалізм, , гармонійну довершеність і таке інше.... Ну добре, з паличкою теж можна про це говорити . Сподобався механізм фіксації клина, його обробка, веселий колір накладок, а кліпса на деяких фото відразу нагадала мультяшного крокодила Гену . Цікавий вибір сталі. При тому, що зараз всі навколо плюються, якщо це не м-390, власник не погордував поставити "звичайну" Х12МФ. Від себе скажу, що це класна сталюка, якщо, звичайно, правильно загартована. Ножі від Вадима Коломійця та Широгорова мене у цьому запевнили. В цілому, ніж сподобався за одним вийнятком. ТС чесно визнав, що у складеному стані, кінчик ножа лежить не по центру. Для користування це не біда, але для майстра це краплина дьогтю. І треба з цим щось робити. Щоб слово "майстер", відповідно до своїх виробів, писалося з великої літери. Дякую за огляд.

[Мутний]

От я колись хотів трушне Хігонокамі, а потім тут майстер викладав не таке криво-косо зроблене, а приємний ніж і японців перехотів. Але так і не наважився, конструкція і розміри для лежання в столі, а я люблю носити завжди із собою.

Тому в ножі з огляду я отримав два в одному. Якщо до фіксації кулями в руків'ї, обух не вдавлювати, то маємо фрікційний варіант, для дістав на секунду щось відрізати, відкрити. Якщо настругати бутера, піцу, деревину, чи комусь до рук дати іншому, додавлюю до фіксації і готово.

По плашках і клинку хто питав, вже ж відповів- фініш тут хороший плашок і клинка, а по шайбах добре що нагадали. Шайби саморобні, вирубані з листка, я так розумію. Чому не готові брати? Я хз, але зроблено то як, отвір внутрішній вдягається реально туго на осьовий, щось схоже лиш в Себи пригадати можу, мені то нрав, що без люфтів. А от зовнішні краї вже не такі красиві, та заусенців, перекосів, шерховатостей не було, тобто площина і фініш звичайні собі, типу як в Бенча.

Ситуація така, що я приблизно знав що отримаю, саме щось етаке, з відбитком повністю ручної роботи, де скрізь відчувається задумка і підхід саме автора цього ноже, в кожній деталі й елементі конструкції. Хоча раніше, років 5-7 тому, такі ножі мені не подобалися, грубість у виконанні не приймав, лише щоб все вилизано і плавно, лінії, робота, матеріали екзотичні, чи дизайн який дивний.
А це з віком і стажем ножевим, захотілося чогось простого, лампового, з своїми унікальними і неповторними фішками і косячками навіть, щоб точно лиш 1 ніж такий був, бо в мене саме з такого нічого то й не було. Тому результатом цілком задоволений, вийшов міцний і достойний робочий ніж, цікаво виглядає, добре ріже, приємно на кишені чіпляти, відкриття теж доставляє, шпеньки і дирки приїлися, автоматів недолюблюю. По матеріалах теж все подобається, хоча я ніколи не любив х12мф, це ще м'яко кажучи, балансу характеристик на ній мало хто міг дати. Як тут приготовлена час покаже, але вона і аналоги дають агресивний різ і я то люблю, покриття від потемніння є, тому злякати мене їй нічим.

[Мутний]

Шайби саморобні, вирубані з листка, я так розумію.

Мої здогадки були цікаві, та й варіантів інших я й не знав але виявилося все значно простіше і зрозуміло стало, чому поверхня рівна в шайб- лазерна порізка.

[Мутний]

Ну раз така п'янка, то про сталь окремо напишу кілька слів. При заточці двозначні враження були, легко й впевнено процес ішов, але заусенець довгограючий насторожував мене. Щас однозначно впевнився, що все там ок і ріже не заусенець, а нормальна РК, бо стійкість радує. Дана х12мф мені зайшла, не впевнений, що бюджетні порошки її переженуть, багато канатних тестів тому в доказ. Але окрім стійкості до стирання РК і тестів на канаті, важливо, щоб і не кришилася і хвилі не йшли на спусках чи РК, при навантаженнях. Бо ті х12мф що пробував раніше мені не зайшли, не спочатку то і зрозумів був навіть, не вистачало їм балансу, то геометрія не та, темніє плямами, й т.п., так став я її обходити стороною, навіщо мені лотерея.
А тут поганяв, потестив на дрібничках всяких, які в своєму едс режимі ріжу буває і все чітко, не навантажував, чи спец комплекс перевірки, просто баловство. Правда Олег, який стілет, так не вважає, каже то знущання з ноже, хоча ж я без варварств завжди стараюся ( не про даний ноже, а про мій поюз і РК після того).

[il coltello]

Якщо є бажання, то чому б і не познущатися, без зайвого фанатизму, звичайно. Швидше з'являться якісь висновки. Проблема Х12МФ у тому, що сталь дуже розповсюджена, гартують її як попало і немає жодної гарантії, що попадеться якраз якісне гартування.Залишається лише надіятися, що майстер до вибору матеріалу поставився серйозніше, чим до налаштування леза у складеному стані.

[stilet]

Дульку треба пиляти . Цікавий ноже, спуски високі , зведений наче не товсто , чому б йому не різати ? Сам поки до фрікціонів рівно дихаю, так само , як і до сліпджоінтів , а там хто його знає . Дякую за огляд!

[Мутний]

Дульку там і пиляти ні на чому, все РК, тому хіба вкоротити від руків'я саму довжину її можна, щоб імітувати дульку)
І це ж не фрікціонний ніж, як такий, а Press-Friction, тобто фіксація є в обох положеннях і вона якісна, авторська розробка даного майстра. То треба самому пощупати і головне попробувати скласти, хоча б 2 руками.

Зі складанням цікаво, бо система, як і фрейм лок працює із хитрістю. Тобто коли рукою тримає руківя, то його ж стискаєш і фрейм тримає все міцніше, так і тут. Дві половинки руків'я не пружинять, а міцно затискають клинок і з тих куль йому не вибратися ніяк. А коли вбираєш руку то всерімо сам він не складеться, хіба обухом як бити, хоча не тестив так. Зусилля нормальне таке треба щоб скласти і то треба хват, щоб не стискати руків'я в зоні фіксації клинка, бо сам собі ж заважати будеш.

Розумію по тексту то все заплутано, але на ділі все досить легко й зрозуміло, ще й цікаво спробувати щось окрім фрейма і лайнера. На 3 хвилині з копійками про замок https://www.youtube.com/watch?v=yiYQiOn ... e=youtu.be

[Мутний]

[stilet]

Ти що робиш варвар , так не можна, стільки всякого смачного на одному листі .

[Мутний]

так то все за 1 день готувалося. тому й так, нарешті правильний Опінель маю, от по кухні й гуляю, все ним стинаю)

[Мутний]

І так, детальніше по клинку і сталі.
Вирішив повандалити вже по повній, а все винний тест на горловині пет пляшки, де горловина з пробкою, чи без, перерізається навпіл. Геометрія клином і тонкий кут, дали дуже тяжкий різ, бо заклинило посеридині і насилу дорізав, витягти проблемно було, бо без замка ж ніж. Через це були і бокові і ще хз які навантаження і в 2 точках контакту виникли пошкодженя РК, ногтем відчувалися і у мікроскоп видно. За 1 хв на тріанглі файном все виправилося і брив знову, пошкоджень ногтем не відчув, мікроскопом моїм теж.
Але вже коли після правки мікропідвод вийшов відчутний, такий самий тест на горловині з пробкою пройшов в рази простіше. Менше клинило, але зусилля було ще огого. Кліпсою навіть подушку під мізинцем натер, хоч кровавих чи водяних мозолей не виникло, тож при силових роботах відчувається і натирає, але не критично, бо бувало з деякими ноже, що робити не реально, рвало дуже руку.

Потім просто носив і різав лиш в едс режимі, й здалося, що скоро б можна і переточити, тож треба посадити таки РК, бо бриє й досі. Старі журнали, картонні коробки товсті, порозрізав їх не мало, звісно різалися легко, геометрія, а кліпса відчувалася не сильно. Коли закінчив, то папір ще різав, не брив звісно, поліетилен не різав, лише рвав. Рівномірне зношення РК, лиш в 1 місці де скобу стелеву зловив, була деформація, не скол, не замин, а щось типу замин хвилею.
Та мені просто різу було мало, знайшов стару велоспицю з колеса і вирішив постругати її) Мікрозарубки зробив на ній, РК трохи злизалася і завалилася заусенцем на протилежний бік від напрямку стругання. Тобто залізяка досить пластична і однорідна, шматками нічого не відпадало і глибоких заминів чи сколів не виникло.

Оооо, подумав я, можна вже й переточити, бо перший раз поспіхом то робив, а це помедитую гадав. Та взяв білу кераміку, яка файн, від Тріангла, знов хвилинку попрацював і ні слідів затуплення від картону, ні від скобки - бриє та ріже агресивно й смачно. Лише від спиці місце різу блищить, але вже без заусенця, просто затуплення, але воно біля п'яти, тож так і залишив.

Ще фініш мене дуже здивував, картон стараюся складнями не різати, бо поліровка і сатин стануть виглядаи наче зі смітника, якщо картон такий як я різав, а не від чогось типу піци коробка. Стоунвош чи покриття теж вид втрачають багатий. А тут відтінок може десь і помінявся місцями та 2-3 царапки тонкі з'явилися, але їх лише під хорошим світлом і вертінням в усі боки побачив. Дуже практичний блеквош, як на мене, тут вийшов, все пробачає і від корозії захищає.

Ще забіжу на перед, колись таки може фото потрошків зроблю, процес розбираня і складання дуже нрав. Потрібен 6-ти гранник, 1 шт. і все, тобто в кого авто чи мото/вело техніка є, навіть купляти нічого не варто, чи від Себи на крайняк взяти) Деталі не розвалюються, так як замка немає, хоча по збираню і є свої особливості. Конструкція легко миється і сушиться, навіть без розбирання.

Якщо коротко, то тут багато плюшок, яких в більшості складнів мені не вистачало. Й простота обслуговування і хороший різ і не страшно помити весь ніж, а не тільки клинок, розмір й компактність, вага - все в балансі. Розбирати не боїшся зайвий раз, без танців з бубном, як тіж Бенчі)

[Мутний]

І так, давно матеріал назбирався, та сюди йому складно добратися, як виявилося) Тож розібрав, як зміг показав, з центровкою розібрався клинка. Виявилося, що добро і зло йдуть поряд. Осьовий гвинт трубка, в яку вкручуються гвинти по торцях, з одного боку осьовий має проточку від прокручування. Така фіксація від прокручуваня внесла ще одну штуку в процес збирання. Затягувати до упору не можна першою, ту сторону, де та проточка, інакше осьовий перекошує в бік виборки і вже косо й стоятиме він.
Тож ніж зібраний був із затяжкою до упору сторони без проточки і хід клинка регулювався вже затяжкою сторони з фіксацією від прокручування. Як видно на фото такий варіант давав зміщення клинка теж, але не значне.
Вирішив поекспериментувати і затягувати осьовий з обох боків, контролюючи центровку в складеному. Таким чином і хід як був і клинок по центру спить, й після клацаня й стругання деревини, все ок клин спить рівно, люфти не зявилися.

Саме розбирання ну дуже просте, 2 гвинта викрутив і повністю розібрав ніж. Ще й ключ від Себи можна юзати, чи автомотовело - 6ти гранний. По збиранню є хитрощі, але їх описав.


А ось нутрощі всі-


Тут фінішний результат -


Ну і просто позитив від позитивного ноже і хорошого помічника)

[Ramok]

[/url] [url=http://vfl.ru/fotos/48c359d530085407.html]

Круте фото! Дякую, викликало усмішку.