Сьогоднішня велопоїздка по льоду могла стати останньою

[Novak]

Останніми днями була відлига, але вночі трошки підморозило і зранку озеро виглядало як каток. На озері було повно рибаків, що свідчило, що лід в порядку. Я взяв велосипед і поїхав прокататися по льоду. Погода була просто диво: сонце, ясне голубе небо, гладкий лід, який виблискував діамантами. Я настільки був вражений красою льоду, що взяв фотоапарат і почав фотографувати і знімати на відео цю красу.
А ще їздив від рибака до рибака, знімав їхній улов, ....пробував розігнатися по льоду і мчати. Настрій був просто чудовий. Хотілося хвалити Бога за такий день.
Потім я вирішив поїхати на канал, яким впадає річка в наше озеро. Там рибаків було менше, але лід тримав дуже добре, товщина його була біля 20 см. Поїхав далі, аж до краю каналу, там, де власне вже було русло річки. Побачив здалеку, що русло річки вільне від льоду, на воді хвильки... треба було відразу повернути назад, але я чомусь цього не зробив і проїхав вздовж каналу ще метрів 20.
Раптом лід під колесами почав потріскувати і з-під переднього колеса побігли лінії тріщинок. Я почав повертати, але замість повернути до берега, до якого було метрів 10, повернув ближче до середини каналу. Далі лід піді мною раптово провалився і я опинився в ополонці. Далі все як у калейдоскопі, дуже яскравому.
Я спробував стримати велосипед, який тонув, але не зміг. Здається, що промайнула думка, що добре було б його викинути на лід і тримаючись за нього, вилізти. Даремно, велосипед важко було навіть втримати, він тягнув мене під воду і я його відпустив.
Далі я спробував вилізти на лід, але лід наколо був весь у воді і руки прослизали. Таки вдалося якось піднятися грудьми на лід, але він провалився під моєю вагою. Шаленим зусиллям спробував ще раз і знову лід провалювався під руками.
Так я борсався може з півхвилини поки не відчув, що сил вже нема і не зрозумів, що вибратися я не зможу.
Я почав оглядатися навколо, шукаючи хоч когось. Марно! Куди не кинь оком, в усі боки не було жодної людини. На горбку сільські хати, але до них метрів 200, тай хто мене там почує, навіть якби можна було докричатися.
Я спробував просто триматися за краї ополонки і почати думати чим! і як! я можу себе врятувати. Нічого не приходило мені в голову. Ламати лід до берега в мене не було сил, я вже ледве тримався на воді. Одяг поступово намокав і тягнув мене донизу, під лід.
Я зрозумів, що це кінець, все, ніякої надії нема. Я не кричав (до кого?) я просто сказав вголос "Боже, чому!" "Чому я маю вмирати такою безглуздою смертю!" Страху смерті не було, була тільки оця думка "Чому така безглузда смерть?" і розпач від того, що от мої рідні отримають моє тіло витягнуте з під льоду і як це їм?
Я вже почав все більше занурюватися з головою підводу, але виниряв, щоб вдихнути повітря, я чітко розумів, що от-от почну захлинатися. Яке безглуздя!!!
Раптом я почув голос збоку: "Тримай!" Це було так несподівано, я не можу цього передати! З кущів на березі на лід ступив якийсь чоловік і кинув мені товстий, червоного кольору шнурок з вузлом на кінці. Шнурок не долетів до ополонки десь метр. В мені прокинулася жага до життя і я почав борсатися в його бік, але лід стримував мене. Чоловік ступив крок вперед і кинув шнурок ще раз. На цей раз до нього було рукою подати, але я знову не міг дотягнутися. Чоловік ступив ще крок вперед, але лід почав під ним тріщати і він присів, потім приліг. Лице його було блідим, він боявся. Він ще раз кинув шнурок і цього разу я до нього дотягнувся!
Я вчепився в цей шнурок так, як чіпляються ... я не знаю як це висловити, вчепився міцно і не відпускав. Чоловік відповз трошки назад і спробував мене тягнути, але витягнути на лід не міг, трошки підтягнув, але лід провалювався піді мною. Тут підбіг товариш того рибалки (а це були рибалки) і вони разом почали мене витягувати. Лід ще раз провалився піді мною, але потім, о диво, мені вдалося піднятися з ополонки на лід грудьми і він не тріснув. Хлопці потягнули мене і за пару секунд я вже був коло берега, на більш міцному льоду.

Можна ще багато говорити. І про ті відчуття коли ти був поруч зі смертю і раптом ти врятований і про те, як дякував хлопцям і розпитував їх звідки вони взялися і звідки в них був той товстий і довгий червоний шнурок і про те, як я дзвонив в МНС, а вони відповіли, що то не їх справа, бо от якби я потонув, тоді інша річ. А те, що я в кількох км від міста, в повністю мокрому одязі, то це їх не хвилює.
Виявляється, що мої рятівники рибалили з берега, і їх не було видно за кущами. Вони були десь за 50 метрів від того місця, де я провалився. Той, що прибіг першим, сказав, що почув якийсь "хляп" і просто з цікавості пішов подивитися що то таке було і вже тоді побачив мене в ополонці і побіг за шнурком. Вони здивувалися чому я не кричав. "Завжди треба кричати", - журливо відповів мені один з них, коли я сказав йому, що не кричав, бо не бачив в цьому жодного смислу, оскільки навколо не бачив ні душі.
Якби вони не мали з собою отого червоного шнурка, то навряд чи змогли б мені якось допомогти. Виявляється, що вони беруть його з собою постійно, коли бачать, що лід непевний.
Отой шнурок! Тепер, сидячи вдома, в теплі перед монітором, я думаю і про нього і про тих хлопців і про Бога, Який був поруч і якось все збіглося так, що і вони були поруч і в них був той шнурок.
Дякуючи цьому всьому я зараз живий. Мої рідні дивляться на мене, я на них. Бачу, що вони мене не розуміють, не розуміють того, що я пережив. І не потрібно.

[Кузьмич]

Дуже добре що поруч були рибалки... я їздив по льоду навіть джипом, але це можливо коли знаеш по який кризі їдеш, велосипед найгіршій варіант бо концентрує велику вагу на надзіичайно малій поверхні, навіть меньше за одну ногу, вже не кажучі про снігоступ або снігохід
ЗІ: Колись довелось вітягнути товарища за рюкзак впавши на дупу, потім було дуже лячно, коли думав, що б було, якщо б край криги не витримав подвійної ваги

[Novak]

Дуже добре що поруч були рибалки...

Дуже добре - це м"яко сказано
Ну і те, що в них був той шнурок - це для мене як диво, бо без нього вони хіба дивилися б на мене, підійти ближче 5 м вони не змогли б.

Що цікаво, в кишені штанів в мене був ніж, Ганзо 704, але я згадав про нього лише тоді, як знімав мокрі штани на березі. Ну геть вилетіло з голови! А він міг би допомогти мені вилазити на лід.

[olistarhov]

Лично не знаю вас, но всегда с интересом слежу за вашими постами в велосипедной тематике.
Я очень рад, что для вас, все так удачно сегодня сложилось. Было бы очень горько!
Для близких потерять любимого и родного человека, для форумчан еще одного товарища.
Если не считать вашего не совсем взрослого поведения, следствием чего стало купание подо льдом на зимней речке, стечение удачных обстоятельств для вас, сегодня просто зашкаливало.
Сходите в Церковь.
Поблагодарите Бога.

[Аlексей]

С днем рожденья,что тут еще сказать...
И число удобное 30 января,легко запомнить.

[nomade]

C днем рождения!

[FUSION]

в церковь - свечку, рыбакам - "поляну"

[Novak]

Рибалкам віддячив як міг, хоча як можна оцінити своє життя?
Також і тим хлопцям, які витягнули велосипеда, підігнавши човна.
А от камеру жалко, затонула і, здається, вона була включеною під час інциденту.

[nomade]

А как лайбу то вытащили?

[Novak]

А как лайбу то вытащили?

Пришлось долго упрашивать местных рыбаков, которые подтянулись к месту происшествия минут через 15, с деревни. Они чесались, долго не хотели, а потом один из них плюнул, разделся и нырнул в прорубь (я пообещал ему поллитра). Шучу, конечно.
Упрашивал насчет лодки (там много людей имеют свои лодки). Упоминание о денежной награде таки возымело действие, лодка нашлась и велик вытянули крюком на веревке.

[Erick]

С днем варенья, хорошо, что все хорошо закончилось!

[uhbuzz]

Вони здивувалися чому я не кричав. "Завжди треба кричати", - журливо відповів мені один з них, коли я сказав йому, що не кричав, бо не бачив в цьому жодного смислу, оскільки навколо не бачив ні душі

завтра расскажу ребятам на работе

[Дюк]

Хорошо, что все хорошо закончилось! Поддержую камрада который порекомендовал сходить в церковь, и поставить свечку.

[Novak]

Я вот ночь почти не спал. Под утро пришла мысль: может надо СМИ привлечь, чтобы тех парней отметили, наградили какой-то наградой типа "За спасение утопающих" (была такая в СССР, может и в Украине что-то такое есть?) Все-таки они жизнь мне спасли!
Или, может, какая телекомпания заинтересуется видео на утонувшем фотике? Ведь неплохой сюжет можно сделать!

Куда писать? Кто может заинтересоваться этим?

[Константин 01]

обратитесь в местную часть МЧС

[Novak]

обратитесь в местную часть МЧС

МЧС (101) послали лесом тех парней, которые позвонили им, когда вытащили меня из воды.
Потом они послали лесом и меня, когда я не поверил что такое может быть и позвонил им сам, прося о помощи и пытаясь объяснить где я, в каком состоянии и что произошло.

На фоне видеороликов в новостях о том, как МЧС приехало, чтобы снять с дерева кошку, которая залезла слишком высоко на дерево и не могла спуститься и жалобно там мяукала, действия местного МЧС отбивает всякую охоту к ним обращаться.

Отправил письма на местное телевидение и в МагнолияТВ

[yadsok]

Может, надо было новую полицию позвать?

[ALTERMANN]

Вам повезло очень, читал на одном дыхании

[Kart]

По моему мнению, надо было звонить в скорую, и сказать так мол и так, вытащили чувака из-под льда, он без сознания, что с ним не знаем, но дышит.

[Urs]

Да,искренне за вас рад,что всё разрешилось именно так. Такие события многое меняют в самосознании и отношении к жизни. Но,к сожалению,со временем понемногу стираются из памяти и кажутся уже не такими важными. Желаю вам не забывать ничего из этого дня.
Ну и очередной пример того,что ВЗАИМОПОМОЩЬ - это невероятное благо и добро.

P.S. Конечно это не корректно в данном случае,но скажу,что написано очень эмоционально и проникновенно.

[DistortioN]

Очень поучительная история с хорошим концом! Достойная пересказов.
Еще и велосипед удалось достать
Я в бога не верю, но что-то в эфире наверное все-таки есть. что-то, что подсказало мужикам обратить внимание на шум и захватить с собой веревку. Назовем это - удача.;)

[Nerv]

может надо СМИ привлечь, чтобы тех парней отметили

ты же на ножевом форуме. думаю тематические подарки рыбакам прийдутся по нраву и также будут служить памятью.

и да, с Днем рождения!

[rubreht]

Хочешь жить -кричи! Очень правильное решение во многих ситуациях.

[pAk]

Все хорошо, что хорошо заканчивается! С ДР !!!
Но... в одиночку на лед на веле - это, конечно, экстрим!

[Maynard]

экстрим!

...